На базі відділення серцево-судинної хірургії ХОКЛ вперше в Херсонській області була проведена операція на відкритому серці в умовах штучного кровообігу з використанням методики циркулярного арешту, тобто повної зупинки кровообігу.
Івану Бартєнєву 53 роки, він 2 місяці тому був пацієнтом відділення кардіо-судинної хірургії. Саме йому була проведена операція на відкритому серці в умовах штучного кровообігу з використанням методики циркулярного арешту.
"Сказав лікар, що операція складна, повна зупинка серця, підключення кровообігу, є ризик що не запуститься серце. Як нам сказали і як ми потім дізнавалися то діагноз смертельний. До операції була дуже сильна слабкість, так як я до цього переніс інсульт. Місяць я пролежав у лікарні. Зараз я піднімаюсь на другий поверх спокійно. Але після виписки днів 15 було дуже важко було, сильні болі. А зараз на ніч вже й бандаж можу знімати. Рухаюсь онуку відвідую", - розповів прооперований Іван Бартєнєв.
Чоловік говорить, що за словами хірурга до повноцінного життя він зможе повернутися через пів року. Дружина Івана Ірина зі слозами на очах пригадує день операції. Говорить що дуже хвилювалася:
"Я одна була, чекала його з операційної. А потім вже о 23 вийшов з операційної Юрій Сергійович і по його очах я зрозуміла що все добре. Він сказав - операція пройшла успішно, все що міг я зробив, тепер давайте дочекаємось ранку. Бо це людський організм і як поведе себе серце. Він навіть дозволив мені тут лишитися. Поставився до мене дуже по людські".
Операція тривала шість з половиною годин. Працювала бригада з 12 медиків. Очолював її кандидат медичних наук, завідувач серцево судинної хірургії ХОКЛ – Юрій Спірін.
"Ми вже більше 10 років виконуємо операції на серці зі штучним кровообігом: підключаємо машину з штучним кровообігом, зупиняємо серце, а замість серця працює цей апарат, і виконуються реконструкції клапанів, аортокоронарне шунтування і т. д. Але для того щоб зробити операцію з приводу розшарування висхідної аорти, треба не тільки зупинити серце, треба зупинити оцей апарат штучного кровообігу, тобто потрібно повністю зупинити кровообіг в організмі. Це в кардіохірургії вважається вершиною хірургічної майстерності, майстерності бригади, перш за все, анестезіологічної. Тому що у людини кров не двинеться по судинах взагалі не за допомоги машини, ні за допомоги серця, тобто настає смерть. Це називається церкуляторний арест. Є технології, які дозволяють охолодити людину до 20 градусів, і зупинити до 40 хвилин, щоб замінити цю аорту. Після цього поступово людина зігрівається, підключається знову апарат і відновлюється кровообіг", - розповів Суспільному Юрій Спірін.
"Такі операції, слід зауважити, не є унікальними для України, тобто вони вже давно робляться. Це перша операція на Херсонщині. І, звісно, чим більший має досвід хірург, тим менший термін цієї операції. Але в середньому – 5, 6, 7 годин", - додав лікар.
Операція дороговартісна, оскільки потребує велику кількість витратних матеріалів , які не фінансують державними коштами – говорить Юрій Спірін. Йому важко озвучити цю цифру, вони дуже різні, але якщо взяти все, що потрібно, декілька тисяч доларів треба, щоб забезпечити, тому що це дуже високотехнологічні втручання, і держава забезпечує лише протезом аорти. Як пояснив лікар, це така штучна трубка. Але це тільки частина цієї історії. Тепер буде трохи легше, бо дійшли витратні матеріали, буде поступово знижуватись ціна.
"Розшарування аорти" - раніше такий діагноз для пацієнта був смертельним, говорить Юрій Спірін.
"Людина живе, як правило, її нічого не турбує, але вона має підвищений артеріальний тиск, так звану артеріальну гіпертензію. І ось через якийсь час – два, три роки, у когось , може, двадцять років, раптово йде розрив, розшарування цієї аорти. Аорта, це відомий факт, - сам крупна судина в організмі людини. Вона розривається, і людина моментально гине. Десь приблизно половину пацієнтів можна довести до лікарняного закладу, там ставиться цей діагноз, виконується комп’ютерна томографія, і до цього моменту не було в Херсоні технологій, які б дозволяли би цього пацієнта прооперувати терміново. Деякі з них їхали до Києва. 70% гине в дорозі, тому що тряска (чи то поїзд, чи то машина) – і пацієнт гине. І тільки якщо він доживає до операційної, тут вже з’являється шанс", - пояснив завідувач серцево-судинної хірургії ХОКЛ , кандидат медичних наук Юрій Спірін.
Еріка Авдєєва, Олександр Шепель.
Джерело – Суспільне