Світлана Гетманченко представляє Херсон на Всеукраїнському конкурсі "Міс Особлива мама України". Як виникла ідея взяти участь у такому змаганні та чи вдається встигати все. Свою історію жінка розповіла Суспільному.
Світлана проживає у середмісті Херсона разом із сином Сашком та його дідусем, який в усьому допомагає родині. У хлопця саме заняття, до нього прийшла вчителька, тому у мами є трохи часу на інтерв’ю. Світлана розводить квіти, більша частина її життя присвячена Сашку, із декретної відпустки на роботу повернутися не вийшло, - розповідає жінка.
"Виховую як одинока мати дитину особливу. На жаль, тяжко, але все відкидаєш на другий план, тому що розумієш, окрім мене ніхто не допоможе. Дякую, що в мене є батько мій, який теж мені допомагає. Так вийшло, дитина народилася, потім пів року – от він сам не ходить, не стоїть. І почалося – по лікарнях, по реабілітаційних центрах, де тільки можливо", - говорить учасниця конкурсу "Міс особлива мама України" Світлана Гетманченко.
Попри те, що більша частина її часу розписана за графіком сина, Світлана веде активне життя, в конкурсі "Міс особлива мама України" бере участь вдруге. Це - можливість не закриватися в собі та реалізувати потребу у спілкуванні, говорить жінка.
"Для мене - не головне, щоб себе там показати. Я звикла, що я колись працювала серед людей. Ви знаєте, от я беру участь і ми всі як зріднилися в цій групі. Приємно, один одного підтримуємо. Знаєш, коли ти один з такою дитиною, буває тобі сумно, нікому ти не потрібен, а в цьому конкурсі ми зріднюємося і ти знаєш для чого жити просто", - каже Світлана.
На стіні у кімнаті багато світлин, родина дуже любить подорожувати. Цього року разом із сином чекають, коли знову зможуть поїхати на море.
Світлана захоплюється декоративно-прикладним мистецтвом, свої роботи дарує близьким. А ще любить готувати. Один з етапів конкурсу дав змогу проявити свої кулінарні здібності.
"Другий конкурс був про бабусин горщик. Я дуже довго думала, яка ж українська страва, що б таке було? І згадала історію, коли в мене бабуся була вчителькою, вони приїхали з подружкою в село працювати і познайомились з моїм дідусем. Їм захотілося на вечір вареників приготувати. Але були втомлені і, говорить, ми заліпили три великих вареники, кожному по одному – і все. І я вирішила – зліплю вареники, на конкурсі представлю, блюдце таке, виклала гарненько", розказує жінка.
Одне із завдань для учасниць конкурсу – прочитати вірша. Обрала для себе Contra spem sperro Лесі Українки:
"Гетьте думи, ви - хмари осіннії, тож тепера весна золота. Чи то так у жалю, в голосінні проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні, без надії таки сподіваюсь, жити хочу – геть думи сумні!"
Адже які б випробування не приготувало життя, потрібно бути сильною та зберігати бадьорість духу, - говорить Світлана.
Джерело – Суспільне
