Від міської жительки до власниці екоферми та сировара. Херсонка Олена Белозоренко разом з чоловіком переїхали до Станіслава та започаткували там козину ферму. Своєю історією родина поділилася з Суспільним.
Наразі на екофермі більше 20 кіз. А почалося все з того, що одного дня херсонська родина вирішила перебратися ближче до природи, розказує власниця ферми Олена Белозоренко. Спочатку ідея була просто завести кіз.
"Це була моя ідея, а чоловік мене підтримав і так вийшло, що з двох кізочок вийшла така екоферма. Ми жили в місті, працювали у театрі і якось, мабуть, коли дорослішаєш, щось змінюється у мисленні. Нам одночасно прийшло розуміння, що нам тісно у чотирьох стінах, захотілося на великий простір. І ми, як міські жителі, обрали із гарним краєвидом і щоб побільше було землі. Після цього я ще працювала, протягом 5 років, я їздила до театру на роботу щодня. Але в мене є певні проблеми зі спиною і одного разу мені лікар сказав, обирай, чи Станіслав чи театр. У нас на той час вже з’явилися наші породисті кози і обрали, звичайно, це місце, бо кози для нас як члени родини", - розповіла Олена Белозоренко.
Спочатку придбали двох кізочок, до цього ніхто навіть не куштував козиного молока, говорить жінка. Додає, що навіть не знали про користь молока. Родина шукала двох кізочок-сестричок. Олена пам’ятає першу кружку молока, яку передавали один одному. Говорить, думали раптом воно не смачне, а потім скуштували, виявилося, що молоко схоже на пломбір.
Із молока Олена робила бринзу, але на цьому не зупинилася і спробувала готувати різні сири. Для неї, говорить жінка, це - творчість. Щоразу пробує щось нове і зараз для дегустації гостям пропонує 16 підвидів сирів.
"В нас мало молока, мало дійних кіз і ми все робимо вдвох. В мене великі плани зварити пармезан, брі, але не вистачає ні молока, ні моїх ресурсів. Зазвичай, сировари зупиняються на кількох видах сирів. Але я на цьому не хочу зупинятися", - розповіла Олена Бондаренко.
Від минулого року на своїй екофермі родина приймає гостей. Цьому, каже Олена, посприяв карантин, бо люди почали їхати ближче до природи. У майбутньому Белозеренки планують проводити реабілітацію дітей з інвалідністю.
"Я планую організовувати безкоштовні поїздки для сонячних дітей. Якщо їм це потрібно, ми будемо робити. Зараз, зазвичай, люди не кажуть заздалегідь, коли приїздять до нас, що з ними є дитина з інвалідністю, але їм дуже тут подобається, а нам спостерігати за цим приємно", - каже Олена Бондаренко.
Така робота, говорить психологиня Емілія Хутковська, позитивно впливає на дітей.
У планах Олени - розширити екоферму, створити робочі місця та більше людей познайомити із виробництвом сиру.
"Плани великі. Найбільша мрія – звести окреме приміщення для сироваріння. Я хочу це не тільки для того, щоб мені було зручно і комфортно, я хочу проводити майстер-класи, я хочу, щоб люди тут могли працювати, це - також моя мрія".
Джерело – Суспільне
