У Херсоні відбулась перша в цьому році дитяча вітрильна регата. Наймолодшим учасникам близько 7 років, найстаршим - 15.
Спортсмени збираються біля Дніпра, щоб заздалегідь підготувати свої човни до змагань. На вітрильній регаті Микита Ілюсь представляє дитячу спортивну школу №2. Говорить, спочатку слухали тренера, він розповідав нам, як робити оберти, як ходити, робити галси і все інше.
Тимур Баскаков - учасник регати. Каже, гарна погода для змагань, є проблема, коли йдеш за вітром, тоді ти можеш легко перевернутися. Він вчора перевертався.
Учасниця регати Ксенія Хасейнова говорить, любить воду, тому для неї це дуже класний спорт. Складно вчити оберти, але їй подобається.
Ігорю Клемерману – 75 років, він і зараз ходить під вітрилами, чоловік говорить, що стояв у витоків вітрильного спорту у Херсоні, з того часу минуло понад 60 років. Своїми навичками та порадами він прийшов поділитися з учасниками регати.
"У Херсоні витоки вітрильного спорту сягають початку минулого сторіччя. Херсон став одним з перших міст в Україні, де з’явився вітрильний клуб. У 1908 році у Херсоні провели першу вітрильну регату. Після Другої світової війни клуб відродився, бо у війну все зруйнували. У 63 році у Херсоні з’явилася обласна федерація вітрильного спорту. Найскладніше було у 80-х роках і зараз, але завдяки ентузіастам тримаємося – це все представники старих Херсонських вітрильних родин", - розповів Ігор Клемерман.
Софії 13 років. Рік тому, вона вперше спробувала керувати вітрильним човном. Останні 5 місяців вдосконалює свої уміння – розповідає дівчина, і вже встигла взяти участь у Всеукраїнських змаганнях та посісти четверте місце. Як і більшість дітей, які взяли участь у сьогоднішній вітрильній регаті клубу Херсон - Марін, Соня наслідує родинне захоплення вітрильним спортом, до неї яхтсменом був батько.
"Я приїхала на дачу та побачила. Що мій друг катається на якому вітрильнику. Він мене вирішив покатати. І мені сподобалось, я з ним поїхала на тренування. І я тепер займаюсь парусним спортом. У мене класні сімя, вона мене підтримує завжди. Якщо ти перевернувся, треба човен перевернути. Потрібно дістати шверть і потягнути донизу, і тоді човен перевернеться назад – потрібно залізти і йти далі", - розповіла Софія Зарвіна.
На березі вітряна погода і деякі човни перевертаються, Анна Зарвіна чекає доньку на причалі та говорить, що хвилюється. Каже, хвилюється, щоб вона не застудилася. Але без зусиль, без цього запалу цього спорту не може існувати.
Тренер Софії Дмитро Логвиненко говорить – не кожен здатен займатися таким видом спорту, у дитячій секції хлопців більше, ніж дівчат, для того, щоб ходити під вітрилами потрібні витримка і характер. Каже, діти прийшли поборотися з цією стихією, у них спорт, боротьба іде не тільки з суперниками, а й зі стихією. Сьогодні за прогнозом гроза і сильний вітер, тож, додав, що сильні переможуть.
Змагання тривають два дні, від віку учасників залежить довжина дистанції та характеристики човна. До змагань готувалися близько місяця, - розповів Дмитро Логвиненко.
Джерело – Суспільне