7 квітня на полі відділу селекції Інституту зрошуваного землеробства Національної Академії аграрних наук України на Херсонщині висадили 170 колекційних зразків бавовнику. Коли він дозріє та з чого почалось вирощування цієї рослини на Херсонщині, дізнавалося Суспільне.
З ранку на полівідділу селекції Інституту висаджують бавовник. Термін його дозрівання - середина вересня. Вивчати колекційні зразки науковці тут почали ще 1993 року і за цей час опрацювали понад 600, розказує провідна наукова співробітниця відділу селекції Інституту зрошуваного землеробства Віра Боровик.
"Почався зовсім новий сучасний підхід до роботи з бавовником. Селекція велася на адаптивність до зрошення. Велася селекція на урожайність, на покращення показників якості волокна. Для того, щоб створювати сорти для нашої зони, селекціонери повинні володіти хорошим вихідним матеріалом. Тому у 93-му році ми де могли діставали цей селекційний матеріал", - каже Боровик.
Віра Боровик говорить, що працювали з насінням з 22 країн світу:
"Ми з’ясували, що найкраще для нашої зони підходять сорти болгарської селекції, бо ми розташовані майже на одній широті з Болгарією. Україна – це найпівнічніша зона вирощування бавовни і останнім часом більш вигідно вирощувати бавовник у північних зонах, ніж у Середній Азії, де жарко".
Із понад 600 вивчених колекційних зразків бавовнику майже половину відправили на зберігання до відділу генетичних зразків Харківського Інституту рослинництва, говорить Віра Боровик, та додає, що за період з 1993 року вони створили 2 сорти бавовнику, пристосованих до умов Півдня України.
"Дніпровський 5" – це сорт, який більше підходить для зрошення, більші урожаї дає на зрошенні. Він має хорошої якості волокно, довжина волокна - до 29 міліметрів, а вихід волокна – 37-38% - це середньоволокнистий сорт. Його використовують у промисловості на 80%. Другий сорт – це "Підозерський 4". Цей сорт більше підходить для неполивного землеробства. 2005 року, коли було дуже жарко, він дав 29 т з га урожаю. А так його урожайність - 30-31 т з га. Тим не менше, у цю жарку погоду він сформував довжину волокна 32 мм. Вихід волокна - 37-38%.", - розказала наукова співробітниця.
"Біле золото", а ще - безвідходна культура, з якої роблять тканину та олію – так про бавовник говорить науковиця:
"З насіння бавовника виготовляють олію. Вміст в насінні олії - 29% і має ця олія 40% білка. Вона використовується для продовольчих та для технічних цілей. Її у фарби додають, використовують у парфумерії. З насіння також виготовляють макуху на корм тваринам, яка має 1,7-1,8 кормових одиниць. Це - дуже поживна речовина".
На сайті державного архіву області повідомляється, що перші спроби виростити бавовну на півдні України були 1827 року. Тоді у Херсонському повіті висіяли 5 гектарів бавовнику. У промислових масштабах його на Херсонщині почали вирощувати у 30-х роках минулого століття. Посівні площі з 1930 по 1935 р. зросли у 8 разів. Перерваний нацистською окупацією розвиток нової галузі відновився 1945 року. Оскільки собівартість отриманого сирцю була значно вищою, ніж середньоазійського, 1954го року вирощувати бавовник на Херсонщині припинили. На сировині із Середньої Азії працював і Херсонський бавовняний комбінат. З розпадом Радянського Союзу постачання сировини припинилося. Комбінат спробували перевести на місцевий матеріал. У лютому 2011 року виробництво текстильної продукції на комбінаті було повністю зупинене. "Невдалий експеримент" - так про вирощування бавовника на Херсонщині за радянських часів говорить історик Дементій Білий.
"Я вивчав це питання через призму дотримання прав людини, сталінських репресій. Ця історія вирощування бавовни на півдні України в 30 -40 роки – це була історія репресій. Коли радянська влада вирішила тут масово вирощувати бавовну, коли вони визначили її як культуру степу, вона мала стратегічне значення, це було обмундирування для військ, порох та інші речі. Але тоді не було таких прогресивних сортів як зараз, ця бавовна дозрівала вже десь у листопаді, на початку грудня. Людей виганяли у вітри, в морози, щоб вони збирали коробочки, потім по хатах вони повинні були дозрівати", - каже Білий.
На сьогодні не лише прогресивні сорти, а й значне потепління за останні роки сприятиме високим врожаям бавовника, говорить в.о директора Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Маргарита Степанова:
"Що стосується бавовнику, то я хочу сказати, дійсно, на території Херсонської області можна вирощувати і є відповідні умови для його вирощування. А треба лиш пам’ятати шляхи реалізації. Треба мати постійний канал збуту такої продукції. Ми знаємо, що і поліція, і військові використовують бавовну, купуючи тканину з Білорусі, з Узбекистану, але, якщо все ж таки у нас буде запроваджена культура землеробства з вирощування зазначеної культури, то ми будемо мати постійні канали збуту для державного замовлення, щоб забезпечити військових, інші служби, щоб були задоволені, і аграрні підприємства були з прибутком, і місцеві бюджети наповнювалися, і наша продукція залишалась у нас в Україні".
За словами Віри Боровик, технологія вирощування бавовнику на півдні України екологічно безпечна, жодного хімічного препарату не застосовується.
Джерело – Суспільне