22 квітня в усьому світі відзначають день Землі. З метою охорони природних ландшафтів від надмірних змін внаслідок господарської діяльності людини створюються природоохоронні території.
У радіопрограмі "Тема дня" голова ГО" Центр розвитку особистості "Берегиня" Ірина Зоря і начальниця відділу еколого-освітньої роботи Національного природного парку "Нижньодніпровський" Тетяна Крючкова розповіли про те, що може зробити кожен з нас для збереження навколишнього середовища.
На Херсонщині до природоохоронної території належать Біосферний заповідник Асканія-Нова, Чорноморський біосферний заповідник та 5 національних природних парків: Азово-Сиваський, Джарилгацький, Олешківські піски, Нижньодніпровський та Кам’янська Січ. Розташований на території Бериславського, Білозерського, Голопристанського та Олешківського районів, міст Херсона та Нової Каховки НПП Нижньодніпровський став таким у 2015 році.
За словами начальниці відділу еколого-освітньої роботи Національного природного парку "Нижньодніпровський" Тетяни Крючкової унікальність парку в тому, що лише тут, в нижній течії — від Каховської ГЕС до Дніпровсько-Бузького лиману річка Дніпро зберегла свій відносно природний стан.
"Це – природне угрупування лісів, боліт, луків, степів. Такі території потрібно зберігати, охороняти. На них нараховується 53 види червонокнижних рослин, а ще 23, які належать до Зеленої книги України. Все це потребує захисту", - додає Тетяна.
Відвідування природоохоронних територій, до яких відноситься НПП Нижньодніпровський, має попит серед туристів. Як стало відомо із публікації на сайті ОДА, екскурсійний сезон у Національному природному парку "Нижньодніпровський" цього року розпочався 19 квітня. Увагу туристів звертають на те, що з 1 квітня до 15 червня на цій природоохоронній території триває "сезон тиші".
"У "сезон тиші" забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою: пальба; проведення вибухових робіт, запуск феєрверків; проведення санітарних рубок лісу; використання моторних маломірних суден; проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах", - говорить Тетяна Крючкова.
Перед початком курортного сезону працівники шести лісгоспів та іншого Національного природного парку - "Джарилгацький" - влаштували толоку: цілий день збирали сміття, залишене численними відвідувачами "українських Мальдівів" ще з минулого літа. Як повідомляє "Голос України", із пляжів назбирали понад тисячу мішків з пластиковими пляшками й пакетами, жерстяними банками з-під напоїв.
На відеоматеріалах, які надала членкиня Коаліції екологів Херсонщини, голова ГО "ЦРО "Берегиня" Ірина Зоря, є шини, пляшки, пластикові обгортки та пакети.
"Це в районі дач, які розташовані поблизу міста Херсон. Ми серед власників садиб розповсюджували плакати, що, будь ласка, органічні відходи закопуйте на своїх ділянках, а на сміттєвий майданчик несіть пластик, папір, скло. Та хочу сказати, що нам понесли все: мотлох, будівельні відходи, те, що назбиралося у них роками. І цей майданчик просто завалили. Коли правлінню садівничого товариства написали листа, що готові фізично брати участь у вивезенні, але не фінансувати цей процес, то цей майданчик зруйнували. Тепер сміття або спалюють, або викидають у Дніпро", - розповідає Ірина Зоря.
Спалення сміття – прямий шлях до пожежі. За повідомленням ГУ ДСНС у Херсонській області, лише минулого тижня рятувальники гасили 11 пожеж на відкритих територіях. Головною причиною цих загорянь назвали спалення громадянами сухостою та сміття. Взагалі, з настанням весни херсонці час від часу можуть спостерігати, як на протилежному березі Дніпра горять плавні.
"Є дві версії, чому так відбувається. Перша: люди наводять лад на своїх присадибних ділянках, спалюють сухостій. У багатьох є вихід до води, і він пролягає через зарості очерету. Щоб його не косити, підпалюють. Друга версія: навмисне підпалюють очерет браконьєри – полюють дичину, виловлюють рибу, зокрема, щуку з ікрою", - говорить Тетяна Крючкова.
Підпали очерету, браконьєрство, зменшення кількості риби, і, як наслідок, розростання водоростей, брак кисню, задуха і замор. Як подолати цей ланцюжок пов'язаних між собою проблем та що може зробити кожен з нас для збереження навколишнього середовища розповідає Тетяна Крючкова.
"По-перше, не треба перекладати відповідальність з себе на інших. Якщо бачиш, що твій сусід палить сміття чи траву, ти повинен його зупинити. Поки ми приїдемо чи рятувальники, буде палати. Очерет дуже тяжко гасити - він на воді, у важкодоступних місцях, а вогонь розповсюджується швидко, особливо, за вітряної погоди. Це територія островів, на них не заїде пожежна машина. Погасити можливо лише з човнів. По-друге, якби наша влада захотіла, вона б пройшлась по цих точках збуту риби, і за кілька днів вирішила б це питання. Ми ж бачимо, скільки і якої риби на прилавках. Білий амур, короп, товстолобик – риба, яка допомагає нам боротися з надмірним утворенням водоростей", - каже Крючкова.
"Коаліція екологів Херсонщини, співголовою якої я є, звертає увагу на те, чому утворюються ці водорості. Причина – використання фосфатів. Херсонці, не купуйте дешеві, але шкідливі миючі засоби. Ще одна проблема – відпрацьовані батарейки. Кожна з них отруює до 20 кв.м землі і 40 л води. Люди, привчайтеся сортувати сміття і привчайте до цього дітей. Долучайтеся до просвітницької та природозахисної діяльності", - каже Ірина Зоря.
Галина Воробєй.
Джерело – Суспільне