1 квітня у Херсоні відбулась пресконференція, на якій журналісти дізнались, назви яких українських продуктів вже мають географічне зазначення і чи отримає цей статус херсонський кавун.
"Коньяк, шампанське, пармезан чи фета. Ці назви є географічними зазначеннями і тому можуть вироблятися лише на чітко визначеній території з дотриманням встановлених вимог. Що це означає для України? Коли наша держава підписала Угоду про асоціацію з ЄС, взяла на себе певні зобов’язання - охороняти на своїй території понад 3 тисячі європейських назв географічного зазначення. Тобто тепер українські виробники змушені відмовитися від використання цих та багатьох інших іноземних географічних зазначень", - говорить національний експерт з маркетингу та комунікацій проєкту ЄС "Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні" Іван Гайванович.
Наразі в Україні система власних географічних зазначень перебуває у процесі становлення. Є вже і перші українські продукти, зареєстровані як географічні зазначення. Це - гуцульська овеча бриндзя, гуцульська коров‘яча бриндзя та мелітопольська черешня. Тепер на черзі інші продукти, серед яких - мед, вина, а також херсонський кавун.
На сьогодні "Асоціацією виробників Херсонського кавуна" вже напрацьовано, які сорти мають право називатись херсонським кавуном, за якою технологією їх вирощуватимуть і на якій території. До речі, визначено, що вирощувати їх будуть на арені Нижньодніпровських пісків – це поля у Каховському та Скадовському районах, в Олешках та Голій Пристані. Також важливим фактором є показники якості та безпечності: сахари та нітрати. Щоб контролювати якість, потрібні центри переробки кавуна.
"На сьогодні ми знаємо три центри, які можуть бути повноцінними, де є лабораторії, де кавун будуть калібрувати, мити, охолоджувати, контролювати нітрати та сахари", - говорить виконавчий секретар "Асоціації виробників Херсонського кавуна" Юрій Палічев.
За його словами, ще наприкінці 2019 року вони зробили специфікацію та подали документи на реєстрацію назви «херсонський кавун» як географічного зазначення.
"Зі свого боку ми зробили все можливе. Провели специфікацію, відзначили географічне місце вирощування, напрацювали, які це будуть сорти, пропрацювали технологію, за якою буде вирощуватись херсонський кавун. Ми подали специфікацію до Уряду, щоб зареєструватись у грудні 2019 року. Але 1 січня 2020 року вступила у дію нова редакція закону "Про захист географічних зазначень", у якій написано, що потребує нової затвердженої форми специфікації. Наразі чекаємо цю нову форму. Сподіваємся, що до кінця року зареєструємо назву "херсонський кавун" як географічне зазначення".
Який зиск отримає Херсонщина та її жителі, коли херсонський кавун буде зареєстрований як географічне зазначення? По-перше – виробники отримуватимуть додаткові переваги, щоб продавати свою продукцію, по-друге – ТГ отримуватимуть додаткові податки. І нарешті - споживачі отримуватимуть якісний, смачний і безпечний продукт, - розказав Юрій Палічев.
Також окрім херсонського кавуна, є і інші продукти, назви яких можуть отримати статус географічного зазначення. Це - Білозерські вина, херсонський рис, херсонські помідори. Але над цим треба ще працювати.
Джерело – Суспільне