До середини квітня в українців дещо почастішали випадки депресії та знизилася тривожність, тоді як випадки паніки, втоми й розладів сну залишилися на попередньому рівні.
Про це свідчать результати опитування соціологічної групи Рейтинг, яке проводилося з 10 по 12 квітня.
Згідно з ним, у динаміці помітне зростання розладів сну у представників середніх вікових груп (30-49 років) та втоми у респондентів передпенсійного віку (50-59 років). Попри це серед останніх фіксується зниження рівня тривоги. Така ж тенденція зберігається і серед найстарших.
"Порівнюючи результати опитування з попередніми двома хвилями (27-28 березня та 3-4 квітня), помічаємо незначне зростання депресії та падіння тривожності. Рівень паніки, втоми та розладів сну залишився таким самим", — йдеться у звіті соціологів.
Водночас жінки надалі демонструють вищий рівень усіх емоційних показників, аніж чоловіки. У динаміці за цей час у жінок помітне зниження рівня тривоги, — вони краще адаптувалися до змін. У чоловіків фіксується зростання показників депресії та розладу сну, які міцно пов’язані між собою.
Згідно з опитуванням, серед тих, хто має роботу, помітні нижчі показники розладів сну та депресії, ніж у тих, хто працює хоча б віддалено. Попри це в усіх категоріях практично однакові індекси втоми. Серед тих, хто працює у віддаленому режимі, рівень тривоги та паніки вищий, аніж в тих, хто ходить на роботу, оскільки працювати віддалено — це незвична ситуація, яка потребувала адаптації. Ті, хто мають можливість ходити на роботу, зберегли більшу частину свого звичайного життя та робочої взаємодії, ніж ті, хто працює віддалено.
Крім того, інтроверти, які беруть відповідальність за успіхи та невдачі, події у житті на себе, почуваються значно краще — в них нижчий рівень за всіма показниками, а особливо — за рівнем депресії, а екстраверти, які відповідальність за своє життя покладають на зовнішні фактори, навпаки — мають високі рівні психоемоційної напруги.
Соціологи припускають, що підвищення рівня депресії пов’язане з фізичними обмеженнями (малорухливість, менша активність) і браком нових вражень, подій, інтенсивності взаємодії з іншими.
"Життя на карантині — це часто "день бабака", — монотонна одноманітність, яка призводить до зниження настрою, млявості. Падіння тривожності, ймовірно, пов’язане із адаптацією до нових умов, зниженням відчуття невизначеності. Карантин перестав бути незнайомим явищем, а саме такі явища змушують людину тривожитися", — кажуть фахівці.
За їхніми словами, рівень паніки загалом від початку карантину залишався дуже помірним, а зараз її зростання видається вже малоймовірним, оскільки цей стан виникає у відповідь на реальну або вдавану серйозну загрозу, яка пов’язана із сильними негативними переживаннями щодо незвичної ситуації.
Соціологи підкреслили, що робота допомагає урізноманітнити життя на карантині, частково зберегти активність, спілкування та взаємодію, відволіктися від негативних думок та мати більш усталений розпорядок дня.
Довідка: Опитування проводилося методом телефонного інтерв'ю на основі випадкової вибірки телефонних номерів з 10 по 12 квітня серед 1 627 повнолітніх респондентів на всій підконтрольній Україні території. Статистична похибка вибірки не перевищує 4%.
Що відомо
- 25 березня уряд вирішив ввести режим надзвичайної ситуації по всій території України та продовжив карантин до 24 квітня.
- На початку квітня Кабмін затвердив список додаткових обмежень у країні на час карантину через коронавірус. Заборонено ходити без респіратора або захисної маски, зокрема по вулицях і прибудинкових територіях.
- З 6 квітня нові обмеження набули чинності. Штраф за порушення становить від 17 до 34 тисяч гривень.
- Українці розповіли про ставлення до дій влади в умовах загрози коронавірусу. Також майже 60% українців вважають, що за умови припинення отримання доходів їхніх заощаджень вистачить менше ніж на місяць. А майже 80% переживають, що в країні наступить затяжна економічна криза.
- Більшість опитаних соціологічною групою Рейтинг вважають дії президента Володимира Зеленського у відповідь на загрозу поширення коронавірусу ефективними, тоді як лише 6% переконані, що заходи влади дуже жорсткі.
- Опитування КМІС свідчить, що 40,1% українців вважають, що заходи щодо забезпечення карантину в Україні повинні бути більш жорсткими, ніж зараз.
- За цим же опитуванням 85% українців виходять з дому лише в разі нагальної потреби, 47% надягають маску в громадських місцях, а 97% ретельно миють руки через розповсюдження коронавірусу в Україні.
- Більшість громадян України більше бояться наслідків для української економіки від введення карантину, ніж епідемії коронавірусу на території країни.
- Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила епідемію вірусу COVID-19 пандемією.
- Люди молодше 18 років переносять COVID-19 набагато легше, ніж особи старшого віку.
- Китайські вчені визначили, що 80% хворих на коронавірус мають слабкі симптоми та одужують.
Джерело – Суспільне
