Думка населення щодо правильності напрямку, в якому йдуть справи в країні, майже не змінилася – абсолютна більшість (79%) дає схвальну відповідь. За цим питанням спостерігаються незначні відмінності в різних регіонах та вікових групах. Втім, кількість позитивних відповідей не опускається нижче трьох чвертей (74% на півдні та серед респондентів віком від 30 до 39 років).В період війни значно покращилися оцінки ефективності української держави. Якщо наприкінці 2021 року лише 5% вважало, що центральні органи влади справлялися майже зі всіма своїми обов’язками, то у травні 2022 їх кількість зросла до 54%. Симетрично зменшилася група тих, хто вважає, що органи влади майже не справляються зі своїми обов’язками — з 44% до 4%. Кількість респондентів з проміжною оцінкою (справляються частково) майже не змінилася. В регіональному розрізі дещо більш стриманими є оцінки мешканців Сходу. З точки зору вікових груп порівняно вищі оцінки характерні для молоді.
Помірно покращилися оцінки співвідношення досягнень та невдач України за часи її незалежності. Якщо наприкінці 2021 року більше половини опитаних (53%) вважали, що починаючи з 1991 року і до сьогоднішнього дня переважали невдачі, то в травні 2022 року їх кількість зменшилися до 30%. В той же час, з 4% до 18% збільшилися кількість тих, хто зупинився на перевазі досягнень, а також з 34% до 44% зросла кількість тих, хто вважає, що невдачі й досягнення компенсували одне одного. Доволі цікавим є те, що найбільша кількість негативних оцінок характерна для мешканців центрального регіону, а найменша — для мешканців сходу. У віковому вимірі оцінки мають тенденцію дещо погіршуватися зі збільшенням віку респондентів.
Незважаючи на війну у країні покращилися й оцінки умов життя для більшості населення України. Абсолютна більшість (59%) зараз вважають, що умови є загалом задовільними (проти 34% наприкінці 2021). Відчутно зменшилася й кількість тих, хто оцінює відповідні умови як загалом погані — з 53% до 28%. Очікувано, що серед мешканців півдня та сходу спостерігається дещо більша кількість опитаних, які називають умови життя поганими. За віковим поділом кращими оцінками виокремлюється молодь (18-29 років).
Значні позитивні зміни відбулися з думками про майбутнє України. Відчутно зменшилася як кількість тих, хто вважає, що ситуація не буде змінюватися (з 38% до 13%), так й кількість тих, хто вважає, що ситуація буде погіршуватися (з 35% до 7%). При цьому значно зросла кількість оптимістів: з 13% до 76%. З точки зору регіонального та вікового поділу відповіді є доволі однорідними – всі регіони вірять у краще майбутнє України.
Чотири розглянуті вище індикатори (ефективність держави, досягнення та невдачі, умови життя, соціальні очікування) дозволяють побудувати узагальнений образ української держави (методика GSR-5), до якого схиляються респонденти. У листопаді 2021 року 41% опитаних схилявся до виразно негативного образу, ще 22% — до помірно негативного. Близько третини (32%) демонстрували проміжний образ (не добре, але і не погано), й лише 5% — помірно або виразно позитивний. Станом на травень 2022 ситуація суттєво змінилися. Трохи більше половини говорять про виразно (32%) або помірно (21%) позитивний образ держави. Кількість респондентів, що схиляються до проміжного образу майже не змінилася (29%). Відповідно, значно зменшилася кількість тих, хто дотримується помірно (14%) або виразно (4%) негативного образу.
В регіональному розрізі образ держави є дещо більш стриманим серед мешканців сходу. Також незначне погіршення показників цього параметру відбувається зі збільшенням віку респондентів. Чоловіки та жінки відрізняються несуттєво. Відчутні розбіжності існують між електоратами різних партій. Найбільш позитивний образ є характерним для виборців політичних партій «Слуга народу» та «УДАР Віталія Кличка», найбільш негативний — для політичних партій «Батьківщина» та «Партія Разумкова». Але найгірший образ української держави є характерним для тих, хто не взагалі не збирається йти на вибори. Це єдина група, в якій помірно або виразно негативного образу держави дотримаються більше половини опитаних — 35% та 17% відповідно.
Дослідження здійснено у співпраці із доктором соціологічних наук, заступником директора Інституту соціології НАН України Сергієм Дембіцьким
Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок.
Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів.
Метод опитування: CATI (ComputerAssistedTelephoneInterviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%.
Терміни проведення: 18-19 травня 2022 р.