У Херсонській обласній бібліотеці імені Олеся Гончара працює виставка ляльок.
Дизайнерка Роксана (Оксана Наливайко) – організаторка виставки, говорить, що почала збирати порцелянових ляльок більше десяти років тому, скільки їх зараз в колекції – не рахувала, але вільних полиць вдома не лишилося, - продовжує майстриня:
"Збираю ляльки порцелянові, це колекційні ляльки, збираю на блошиних ринках, розпродажах і перевтілюю їх у різні образи. Шию їм одяг. Це моє таке хобі, ця лялечка – їй вже багато років, так само я її переробила, її одяг, капелюшок. Це в моєму улюбленому стилі шеббі-шик, такі пастельні використані тони, трояндочки. Лялька супроводжує людину 5000 років, перша лялька була знайдена у нас на Чернігівщині. Також ляльки на нашій території - це Трипілля. І донині лялька має велике значення для людини".
Про ляльок, виконаних в інших техніках, розповіла бібліотекарка відділу мистецтв Ольга Руптанова:
"Тут представлені роботи від п’яти майстринь різного виду. Не тільки ігрові, ігрова лялечка тут одна, а й предмети декору для інтер’єру і обрядові ляльки-мотанки, які виготовляли слов’яни і навіть маленькі діти вміли це робити".
Завідувачка відділу мистецтв Херсонської обласної бібліотеки імені О. Гончара Тетяна Краснолуцька говорить, що їй найбільше подобаються ляльки, виконані в етнічному стилі:
"Дуже велике коло користувачів уже ознайомилися з цими роботами, мені дуже подобаються ляльки-мотанки, які мають таке дуже історичне значення. Це обрядова лялька, сягає далеко своїм корінням в глибоку давнину. І кожна лялька означає щось своє. Це як оберіг, така лялька повинна бути в кожній домівці"
Майстриня-лялькарка Юлія Логачова розказує, що створює текстильних ляльок. Серед них - багато казкових персонажів. Ними люблять гратися діти:
"Я спробувала різні техніки - полімерну глину, пап'є-маше, але тканина - найпростіша тканина сучасності - залишилася моєю улюбленою. Вона дозволяє зробити дуже цікаві форми і рельєфи, які нагадують справжнє людське обличчя".
Виставка ляльок у бібліотеці ім.О. Гончара залишатиметься протягом місяця, вхід вільний.
Олена Протопопова, Григорій Шматко
Джерело – Суспільне