Меморіальна експозиція до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту відкрилась у Херсонському обласному краєзнавчому музеї.
Екскурсоводка розповідає одну з історій тих часів:
"Бачите, у неї на руці вибито номер? Це номер, який їй дали у кон6цтаборі "Освенцим". Коли почалася війна, Дора закінчила школу. Вона померла кілька років тому. Коли почалася війна, вона прийшла до військкомату і попросилася на фронт. Її взяли до розвідшколи, де вона пройшла навчальний курс. Її закинули у ворожий тил з групою. Але висадка не вдалася - вона потрапила до концтабору. У розвідшколі їй дали інше ім’я - Марія. Тож її відразу не розстріляли. Вона згадувала випадок: у концтаборі німець спитав її: "Юде?" А вона: "Іван". Прикинулася дурненькою, наче говорить ім’я. Тому і вижила".
Подібна експозиція представлена в краєзнавчому музеї вперше, розказує керівник Херсонського єврейського благодійного громадського центру "Хесед Шмуель" Олександр Вайнер. На Херсонщині під час Голокосту загинуло близько 35 тисяч євреїв:
"Багато моїх родичів було поховано в колодязі на 16-тій ділянці - колишнє селище Червона Зірка (зараз Суворова) Снігурівського району, на межі Херсонської та Миколаївської областей. Щороку у вересні ми відправляємось на могили. Це Зеленівка, де лежить більше десяти тисяч людей, Червона Зірка, де лежить більше, ніж 111 тисяч людей, Калініндорф, Бобровий Кут. Цих місць дуже багато".
На відкриття експозиції прийшли учні єврейської школи "Хабад". Серед них - Діана Єліфревська:
"Моя прабабуся пов’язана з Голокостом. У неї вже була одна дитина. Вона потрапила до концтабору. Це моя двоюрідна бабуся. Вона до сьогодні жива. Вона була дуже маленькою - їй було три роки. Вона була зі своєю мамою. Вони були у цих поїздах. Це муки, це каторга".
У часи окупації серед херсонців були ті, хто співробітничав з окупантами і знищував євреїв, були і ті, хто допомагав, говорить доцент кафедри історії археології та методики викладання історико-юридичного факультету Херсонського державного університету Юрій Капарулін. Розказує про двох херсонок, нагороджених медаллю "Праведників народів світу" за порятунок єврейки:
"Один з випадків, коли дві жінки, дві вчительки, врятували єврейську дівчину, коли зустріли її на вулиці. Вона вижила, а її родину було розстріляно після ліквідації ґето. Вона залишалася сама. Вони допомогли їй підробити документи і дістати довідку, що вона в цій родині була прийомною дитиною. Таким чином вони врятували її".
Родина головного рабина Херсонської області Йосефа Іцхака Вольфа також постраждала у часи Голокосту:
"Мій дідусь дивом залишився живим. Коли йому було 13 років, прадід відправив його з Польщі навчатися до Ізраїлю в Єшиву, до релігійної школи. І це врятувало йому життя. Мій прадід та прабаба разом з іншими п’ятьма дітьми не встигли виїхати з Польщі. Всі вони були спалені нацистами".
15 років тому рабин з групою студентів побував на території концтабору "Аушвіц-Біркенау", де спалено його родичів:
"Яка може бути відповідь фашистам на такий жахливий злочин? Я сказав: "Якщо я стою тут, на цьому місті, де спалили моїх прадіда та прабабу, і той фашист, який це зробив, думав, що вирішив питання з моєю родиною, то я кращий доказ зворотньому".
Меморіальна експозиція до дня пам’яті жертв Голокосту працюватиме до 28-го січня.
Що відомо:
- Голокостом називають переслідування та знищення євреїв нацистами протягом 1933-1945 років.
- Під час Голокосту було знищено 6 мільйонів людей по всьому світу.
- Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначається 27-го січня. Цього дня 1945-го року були звільнені в’язні одного з найбільших нацистських концтаборів – "Аушвіц-Біркенау" в Освенцимі.
Оксана Хлєбус, Ігор Педченко.
Джерело – Суспільне