Більше місяця під целофаном на землі у сквері на вулиці Залаегерсег у Херсоні живе жінка. З такою інформацією до кореспондентів Суспільного звернувся Сергій Переєзжий. Хто ця жінка і чому живе просто неба?
"У мене в Одесі вкрали сумки прямо з рук. Я пішки з-під Одеси до Армянська дійшла. Там до мене причепилися, вимагали якесь біометричне посвідчення. З мене запросили 350 гривень. Де я їх візьму? Мені не потрібна ваша юридична допомога. Мені потрібно потрапити до Сухумі, а потім до Пакистану. Пересуваюсь я евакуатором. Ваші гроші мені не потрібні," - сказала Алла Мартинова, яка живе у сквері.
Вийти з-під целофану жінка відмовилась. Представилась Аллою Мартиновою. Говорить, що у Херсоні з квітня 2019-го:
"Мені потрібно покинути вашу країну. Прописку мені тут не дадуть, кадастровий не пропустять. Гостьова віза. Що сталося? У вас нічого не сталося. Ви ж українці! А я кругла сирота! Нейтральна особа! Валіть звідси!"
Нічого про жінку не знає і Сергій Переєзжий, який звернувся до журналістів:
"Десь вона тут була у листопаді. Жила у целофановому білому наметі. Малолітки порізали той намет і з того часу вона живе ось так. Зазвичай бачу її, коли їду на роботу. Одного разу бачив жінку біля неї, яка начебто годувала її. Інколи вона сидить. В основному лежить під целофаном і спить."
"Забрати безхатька поліція має право тільки тоді, коли той порушує закон," - пояснила Суспільному телефоном речниця Нацполіції в Херсонській області Тетяна Пшонь. Місця, куди б можна було помістити цю жінку, наразі немає. Обласний центр реабілітації безхатьків та осіб з місць позбавлення волі ще не працює. Приміщення за адресою Сенявіна, 25 потребує капітального ремонту. Наразі він проводиться коштом волонтерів, - розказав керівник центру Валентин Лапицький, керівник Херсонського обласного центру реабілітації безхатьків та осіб з місць позбавлення волі:
"Намагаємось допомогти цим людям стати на шлях виправлення: повернутися у соціум, показуємо, що можна нормально жити і служити своїй державі, не красти, не пиячити. Власними силами намагаємось якомога швидше привести до ладу, щоб можна було приймати хоч якусь кількість людей у критичному стані, щоб вони могли тут переночувати, прийняти душ, щоб відчули, що вони не непотрібні цьому суспільству. Скоро морози."
Серед трьох безхатьків, які допомагають ремонтувати каналізацію для центру, - Андрій Мартинов:
"Раніше я був у монастирі Києво-Печерська лавра у Києві. Вирішив поїхати на заробітки, бо з Печерської пішов. Буває таке, що монахи через рік, два, три йдуть у мир, щоб поподорожувати, бо їм набридає православне життя. Ось так і поїхав на Херсонщину на теплиці заробляти гроші. Але потрапив не туди, куди треба.
Випадково дізнався, що у парку Шевченка люди щовихідних годують безхатьків і погано забезпечених. І сам туди прийшов. Познайомився з пастором. Мене нагодували і запросили до реабілітаційного центру у Раденську".
Це приміщення розраховане на 40-50 людей. Цієї зими планують заселити перших 10. Головне - відремонтувати каналізацію та налагодити опалення, відремонтувати дах, - розказала голова громадської організації "Мрії Таврії" Рима Бараненко:
"Це буде називатися "Херсонський обласний центр для безхатьків і людей, які звільнилися з місць позбавлення волі, "Надія", тому що ми хочемо давати людям надію. Потрапити може кожен, хто потребує прихистку і хто погодиться виконувати правила центру. Основне – це ніякого алкоголю, ніяких інших речовин наркотичних, порядок, бажання приймати допомогу."
На сьогодні оформлення і створення центру реабілітації ще не закінчено. Один мільйон 70 тисяч гривень з 2020 до 2024 щороку передбачає надавати обласний бюджет на підтримку центру адаптації та реабілітації бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі. Разом це становитиме – п'ять мільйонів 350 тисяч. Таке рішення було ухвалене 20 грудня 2019-го на сесії Херсонської обласної ради, під час затвердження обласної програми соціального захисту людей похилого віку, осіб з інвалідністю, підтримки сім’ї, утвердження гендерної рівності та протидії торгівлі людьми на наступні 4 роки.
Оксана Хлєбус, Владислав Купрєєв
Джерело – Суспільне
