До 1 вересня 2025 року територіальні громади та обласна влада мають визначитись із мережею шкіл, які відповідають вимогам двом наказів Міністерства освіти і науки України №1112 та №1276.
Як йдеться на сайті МОН, наказ №1112, який видано у серпні 2024 року, «визначає умови для повернення якомога більшої кількості учнів до очного навчання за наявності укриттів та вимоги для функціонування дистанційних класів. А також створює можливості для задоволення індивідуальних потреб учнів різних категорій: внутрішньо переміщених внаслідок війни, тих, що перебувають за кордоном, на ТОТ тощо… Діти, які були переміщені внаслідок російської агресії, з 1 вересня 2025 року будуть навчатись очно у школах за місцем свого фактичного перебування… Для організації дистанційного навчання в закладі освіти мають бути сформовані дистанційні класи: щонайменше один клас на паралелі для всіх років навчання: з 1 до 9 або з 5 до 11 класу (або з 8 до 11 для ліцеїв)… Учні, які проживають на тимчасово окупованій території України, зможуть продовжити навчатися в дистанційних класах, якщо це дозволяє безпекова ситуація».
Наказом МОН від 09.09.2024 №1276 затверджено Зміни до деяких нормативно-правових актів МОН України. Він стосується поділу класів на групи при вивченні окремих предметів. Йдеться про «Захист України» у ЗЗСО, педагогічний патронаж, зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти. Оновлено назву медичної довідки, яка надається під час зарахування дитини до закладу загальної середньої освіти, доповнено перелік підстав для відрахування учнів із закладу освіти, дистанційна форма здобуття повної загальної середньої освіти. Зокрема, змінено вимоги щодо нормативної наповнюваності учнів в класах із дистанційною формою здобуття освіти. На час дії воєнного стану в Україні мінімальна наповнюваність дистанційного класу комунального ЗЗСО становить 20 учнів.
Але в будь-якому випадку не менше граничної мінімальної наповнюваності класу – 5 учнів. У випадку неможливості сформувати дистанційний клас через недостатню кількість учнів одного року навчання (менше мінімальної наповнюваності) допускається створення дистанційного класу з меншою наповнюваністю ніж 20 учнів. Але в будь-якому випадку не менше 5 учнів та не більше одного такого дистанційного класу для учнів одного року навчання на територіальну громаду.
Критичними моментами у першому наказі є обов’язок дітей-ВПО навчатись за місцем тимчасового проживання, а не дистанційно у херсонських школах, а також вимога про мінімальну наповнюваність дистанційних класів у 20 учнів.
Що на Херсонщині
Якщо взяти безпосередньо Херсонську область, то всі школи, крім декількох у більш-менш безпечних громадах, працюють дистанційно і навчають дітей, які знаходяться як у Херсоні (а це близько 8 тисяч), так і в деокупованих громадах так і в інших регіонах України, а ще й на ТОТ та за кордоном. Переводимо в школи за місцем проживання всіх дітей ВПО і формуємо дистанційні класи з наповнюваністю 20 дітей – маємо перспективу закриття херсонських шкіл та звільнення вчителів. Хоча, звичайно, у наказах йдеться про призупинення роботи та вивільнення педагогів. Влада завжди любила пом’якшувати формулювання: не закриття, а оптимізація, не об’єднання, а реорганізація…
Що каже влада?
Оскільки часу на виконання норм наказів вже залишилось обмаль, управління освіти на місцях змоделювали нову освітню мережу.
Про те, що вийшло безпосередньо у Херсонській області, розповів начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін:
«Застосування з 1 вересня цього року вимог нового Порядку і умов здобуття загальної середньої освіти зумовлює закриття 64 із 174 (це 36,7% – прим. «Гривни») працюючих освітніх закладів Херсонської області, з них 25 – школи, релоковані з тимчасово окупованих громад. Цей документ фактично унеможливлює здобуття загальної середньої освіти дітьми з прифронтових та тимчасово окупованих громад за дистанційною формою навчання, ба більше, не дозволяє відновлювати навчання за партами для тих дітей, які проживають у безпечних громадах. Розуміємо, що мережа закладів загальної середньої освіти потребує оптимізації і це природний процес у громадах, але ми маємо забезпечити умови для навчання дітей з урахуванням безпекової ситуації та зберегти кадровий потенціал. Вірю, що позиція освітян буде почута, а права дітей не будуть порушені».
Таку заяву начальник ХОВА зробив за результатами наради, яку ініціювала заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Верещук. За словами Прокудіна, урядовиця наголосила на необхідності негайного внесення фахових змін до наказу із врахуванням специфіки прифронтових регіонів.
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий у коментарі народному депутату України Павлу Сушко пообіцяв врахувати деякі особливості прифронтових, деокупованих громад. За його словами, є інструменти, які можна впровадити у Наказ №1112.
«Однак це не відміняє пріоритету повернення дітей до очного навчання. Перегляд буде не для всіх громад, а за певними критеріями», – зазначив Лісовий.
Наразі у Верховній Раді триває збір підписів народних депутатів під зверненням до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з пропозицією відмінити реєстрацію наказів.
Вже створено декілька петицій, які вимагають відміни чи зупинки дії наказів. Одна з них за декілька днів набрала потрібні 25 тис підписів. Однак самі вчителі та батьки не дуже вірять в ефективність такого методу боротьби, про що пишуть у коментарях.
Закриття шкіл на Херсонщині: що кажуть батьки?
Далі – декілька коментарів батьків щодо закриття шкіл на Херсонщині.
«Два роки моя дитина навчалась дистанційно у нашій херсонській школі, але цього навчального року віддала до школи у Миколаєві. Вона з укриттям. Але укриття є далеко не у всіх школах міста, а самі школи не гумові. В нашій маємо навчатись у дві зміни, бо укриття не вміщує всіх дітей. Якщо буде вимога всім перейти на очне навчання, не впевнена, що всі школи зможуть встигнути облаштувати укриття», – каже Олена.
«За три роки ми змінили вже декілька міст, але рятувало те, що залишались у херсонській школі, зі своїми вчителями. Я не знаю, чи доведеться нам знову переїздити і коли, бо знімати житло дуже дорого. Мені важко уявити, що дитина буде міняти одну школу за іншою. Мало нам стресу від переїздів, так ще й нова адоптація. Школа – це те, що пов’язує з домом», – каже Галина.
«У нашому селі майже не залишилось дітей, всі роз’їхалися. Хто буде ходити до нашої місцевої школи. Кажуть, що будуть возити до іншого села всіх. А ви бачили ті дороги? Навіщо зараз знищувати те, що працює?», – запитує Оксана.
«А ви забули, як вчителі працювали з окупації? Забули, що завдяки ним, їх позиції, вірності у тому числі у Херсоні росіяни так і не відкрили школи. А тепер всім хочуть сказати «до побачення». Мені здається, що область зливають. Хочуть, щоб не було кому повертатись та жити тут», – вражена Лідія.
«Мене аж трясе, коли кажуть, що треба економити бюджетні гроші. Економити на кому – на дітях та вчителях, які копійки отримують? Крадіть менше і будуть гроші», – обурюється Тетяна.
А що у сусідів?
По суті, ситуація стосується всіх прифронтових областей, а не тільки Херсонщини. Проблеми з наповнюваністю класів, наявністю укриттів та вимогою для ВПО навчатись за місцем тимчасового проживання стосуються Миколаївської, Запорізької, Сумської, Харківської…
У Миколаївській обласній раді планують звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням відтермінувати на рік-два наказ Міністерства освіти. Наказ, що зобов’язує дітей, переміщених через війну, з 1 вересня 2025 року навчатися очно у школах за місцем фактичного перебування. Про це пишуть «МикВісті». Начальниця обласного департаменту освіти Алла Веліховська пояснила, що це може мати катастрофічні наслідки для освіти на прифронтових і деокупованих територіях.
«Якщо миколаївці сьогодні проживають у Чернівцях або Івано-Франківську, то з наступного року вони не зможуть навчатися дистанційно в наших закладах. Вони змушені будуть ходити до місцевих шкіл. Разом із ними туди переходить і освітня субвенція. Це означає, що у нас просто не буде чим виплачувати зарплати вчителям», – наголосила Алла Веліховська.
За її словами, в області можуть закрити щонайменше 65 шкіл. А для 40-50% вчителів не буде з чого виплачувати заробітну плату. І до 80% вчителів у деокупованих громадах ризикують залишитися без роботи.
Ілюстративне фото: Shutterstock
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Джерело – Гривна
