Станом на початок листопада 2024 року Росія викрала та незаконно утримує в полоні майже 2000 цивільних українців. Серед них – чимало жителів Херсонщини. Доля більшості в’язнів, на жаль, залишається невідомою, а надія на їхнє швидке повернення – примарною.
«Росія приховує тисячі українців у в’язницях і катівнях. Їхні рідні майже не мають підстав сподіватися на швидку зустріч», – так починається стаття впливового німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung. Автори публікації розповідають три історії викрадених Росією українців. Двоє з них – жителі Херсонщини.
СУМНА СТАТИСТИКА
Лише за даними громадської організації «Медійна ініціатива за права людини» (МІПЛ), що опублікувала переклад статті з німецького видання, станом на початок листопада 2024 року Росія викрала та незаконно утримує щонайменше 1932 українських цивільних.
Загалом за підрахунками України, понад 16 тисяч цивільних вважаються зниклими безвісти, 1800 із них – це ув’язнені цивільні, чиї особи та місцеперебування вдалося підтвердити українській владі. Однак у МІПЛ припускають, що фактична кількість ув’язнених може бути у 5-7 разів вищою.
Станом на серпень цього року, за даними МІПЛ, близько 600 цивільних українців були звільнені з місць утримань. Майже всі вони повідомляють про тортури і знущання. Їхнє становище навіть гірше, ніж у полонених військовослужбовців.
Щоб домогтися звільнення цивільних з російського полону, Україна шукає партнерів, які могли б виступити посередниками в цьому процесі.
«Катар висловив зацікавленість, але для цього потрібна згода обох країн – України та Росії», – каже представник українського Омбудсмена Олександр Кононенко.
ХЕРСОНСЬКІ БРАНЦІ: ЛИПОВИЙ ВИРОК ТА ЖИТТЯ ПІСЛЯ ПОЛОНУ
FAZ публікує історії двох викрадених Росією херсонців, що відображають тисячі доль полонених українців. Це активістка Ірина Горобцова, яку окупанти вже засудили, та вчитель Тарас Букрєєв – його росіяни відпустили з полону минулого року.
Обидві історії «Гривна» вже розповідала. Але в статті німецького видання є декілька цікавих фактів про долю цих бранців.
ІРИНУ ГОРОБЦОВУ затримали в день її народження, 13 травня 2022 року. У серпні цього року російський суд оголосив їй вирок, звинувативши у шпигунстві: 10 років і 6 місяців позбавлення волі у виправній колонії загального режиму.
Ірина Горобцова під час суду над нею в РФ. Скриншот відео генпрокуратури Росії
При цьому судовий процес був схожий на фарс, пише видання. Згідно з вироком, вона «шпигувала» до березня 2023 року, хоча на той час уже давно була в російському полоні. А от за документами її заарештували лише в березні 2024-го. Суд, як і зазвичай у таких випадках, відбувся за зачиненими дверима.
Для батьків Ірини офіційне кримінальне провадження принесло принаймні один позитивний момент: нарешті вони можуть писати доньці листи. Приблизно раз на місяць її у в’язниці відвідує адвокат Еміль Курбедінов. Інформацію про доньку батьки отримують лише від нього або колишніх співкамерниць.
Кажуть, за ґратами їхня донька дуже сильно схудла. Батьки хвилюються за її фізичний стан, адже Ірина має хронічні захворювання, а медична допомога у в’язниці жахлива. Правозахисники, посилаючись на колишніх ув’язнених, повідомляють, що Ірину постійно утримують в одинарній камері.
ТАРАСА БУКРЄЄВА окупанти полонили в Херсоні у вересні 2022 року, але через 201 день відпустили. Чоловік припускає, що тоді росіянам потрібно було звільнити місце в камерах. Він довго не міг повернутися на підконтрольну Україні територію через відсутність документів. Тому був змушений залишатися в окупації. Лише за кілька місяців йому видали російський закордонний паспорт, з яким чоловік вирвався додому.
Тараса Букрєєва полон переслідує і досі. Фото: faz.net
Нині Тарас живе в Миколаєві, працює в благодійній організації. Каже, що полон переслідує його й досі. Ті події не лише вплинули на його психіку, але й залишили слід на його оточенні. За словами херсонця, деякі люди тепер вважають його зрадником: до нього ставляться з недовірою через те, що росіяни його відпустили, а також через вимушене тимчасове перебування в окупації після звільнення.
***
Україна опинилася перед принциповою дилемою, пише FAZ. Росія утримує під окупацією п’яту частину української території, де живуть мільйони людей. Якщо Київ обмінюватиме ув’язнених цивільних на російських військовополонених, то окупанти можуть захоплювати ще більше цивільних. Це також ускладнило би повернення українських військових із полону. Однак нещодавно керівник ГУР Кирило Буданов оголосив, що під час майбутніх обмінів окрему увагу приділятимуть саме цивільним, особливо тим, хто перебуває в полоні з початку російської агресії у 2014 році.
Головна світлина ілюстративна: Андрій Діденко/khpg.org
Джерело – Гривна