Якщо в дописі в першому абзаці або на початку другого є «військові вважають» або «військові кажуть», краще далі не читати, бо з великою ймовірністю там буде зрадиста субʼєктивщина, яку хочуть прикрити «думкою тих, хто глибоко в темі».
***
Сьогодні День памʼяті захисників України. Наше суспільство розділилось навпіл. Одна найкраща прогресивна частина суспільства боронить Україну на полі бою. В той же час інші примати чоловічої статі втекли піджавши хвіст за кордон на плантації до пана, або ховаються в тилу країни під спідницями своїх дружин, сподіваючись що їх ця війна якось омине.
Гинуть кожного дня найкращі. Ті хто виживе після закінчення війни, ніколи не пробачать ухилянтам та втікачам. Це два різних світи. Країну навіть після війни чекають дуже складні часи.
***
Спустошені розбиті села. Де села більші, там ще є життя, а в маленьких все зовсім сумно. Знищено цілий пласт нашої культури; його вирвано з коренем. Дуже мало сільськогосподарської техніки, але при цьому, поля оброблені. Через спеку та відсутність поливу соняшники заклякли на стадії “головка з кулачок”. Страшно подумати що врожаю там немає, а які гроші потрібні, щоб довести поля до ладу. А саме таких полів дуже багато.
Водойми, які в листопаді ми ще бачили, або зникли або зменшилися до невпізнаваності.
***
У росії знову три проблеми:
дороги, дурні та Дуров.
***
Херсонська влада просить Верещук внести зміни до законодавчих актів України щодо надання статусу ветерана війни працівникам органів виконавчої влади, військових адміністрацій населених пунктів, організацій, соціальних, комунальних служб деокупованих територій.
***
За даними Міносвіти, до 2022 року в аспірантуру щороку вступали близько 7 тисяч осіб — а у 2024 році зі 100 тисяч вступників до аспірантури понад 90% є чоловіками призовного віку.
Джерело – Гривна