Самовидці розповідають:
Зрадники поліцаї втікають з Голої пристані.
***
Никогда не говори россия здесь навсегда…
***
Після того, що відбулося на Херсонщині за останні дев’ять місяців, буде злочином не змінити систему місцевого управління і людей, які довели свою непридатність. Дуже уважно буду спостерігати за діями місцевої влади в Херсоні після деокупації. Дуже!!!
Якщо хтось мріє залишити ту ж саму гнилу і злочинну систему управління, яка була до війни, то я, в міру своїх сил, буду публічно цьому протистояти.
Боже спаси, це не погроза, це я так заявляю свою позицію, що потім не забути.
***
Нас звільнили. Звісно радісно. Прийшов до двору свого, дивлюсь на залишки життя, будинок розбитий, авто відібрали, сам вже не молодий, якщо чесно не дуже розумію, що робити далі, чи вистачить сил починати все з початку. Всю ніч не спав, не міг, всі ці роздуми розривають мозок.
***
Херсон незламаний!
Сьогодні вільні люди знову змогли вийти на площу Свободи із прапорами України, як це було тоді, коли ворог захопив місто.
Ці люди пройшли через страхи окупації та терору, але зберегли Україну в серці!
Знаєте, поки сам був в окупації, я завжди писав, що з кожним днем ми ще на день ближче до нашої свободи! І цей день для Херсона настав сьогодні! Нас нікому не зламати та не залякати! Херсон – це Україна!
***
Все, що треба знати про наших людей в окупації.
Закопували символику, ховали, ризикували життям.
Ми ще дізнаємось про страшні людські трагедії в Херсоні. Про чисельні втрати. Про знущанння і смерті.
І про героїзм людей, які не просто чекали Україну у своєму місті. Не просто вірили. А і наближали вчорашній день, ходячи по лезу ножа.
***
Головне щоб зараз на броневиках у Херсон не в’їзжали політики різного розливу та не проголошували “полум’яних промов” на камеру.
***
Село, Новотроїцька громада.
У селі останні два тижні росіяни активно селяться в порожні будинки. Ходять вулицями, розпитують, видивляються.
Мають список адрес хат, господарі яких змушені були виїхати. Із задоволенням селяться там, бо все для життя є.
Підслухано в одному із магазинів села:
-Где уже ваше ЗСУ?
-Шо, шо???
-Да, да, ви не ослишались.
Ми домой уже хотим…
Джерело – Гривна