Херсонська МВА заявила про черговий етап громадського обговорення перейменування вулиць громади, яке відбувається онлайн. Херсонцям пропонують варіанти нових назв для 24 об’єктів топономіки (вулиць, провулків, площ тощо). Однак, одна з пропозицій викликає обурення певної групи містян.
Мова про можливе перейменування вулиці Герцена в Таврійському мікрорайоні на Катерини Гандзюк – померлої чиновниці Херсонської міськради та місцевої політикині. В опитуванні від військової адміністрації вона зазначена як “українська громадська й політична діячка та активістка, національна волонтерка ООН”.
Друга спроба для “вулиці Гандзюк”
Це не перша спроба місцевої влади зробити у Херсоні “вулицю Катерини Гандзюк”. Ще у лютому 2019 року минула каденція депутатів міськради на засіданні сесії проголосувала за відповідне рішення. Тоді пропозицію про перейменування вулиці Лютеранської “з голосу” вніс тодішній “свободівець” Євген Матковський.
Рішення більшості депутатів стало причиною для мітингів херсонських активістів та опозиційних до тодішнього міського голови Володимира Миколаєнко. Результатом стали близько 40 судових позовів проти цього перейменування. Одним з таких став колективним – від жителів вулиці Лютеранської, які виступили проти “вулиці Гандзюк”. У травні 2019-го окружний адмінсуд поставив крапку в скандалі, скасувавши рішення депутатів та визнавши його незаконним.
“Хто замовив Гандзюк?”
Нагадаємо, що напад на Катерину Гандзюк, яка обіймала посаду в.о. керуючої апарату Херсонського виконкому, стався зранку 31 липня 2018 року. Виконавець замовлення облив чиновницю сірчаною кислотою поблизу під’їзду будинку, де вона проживала. Внаслідок отриманих опіків Катерина Гандзюк померла у лікарні 4 листопада того ж року.
Організатори та виконавці отримали свої тюремні терміни. Всі вони вийшли вже на свободу. А головний організатор, за версією слідства, Сергій Торбін був помилуваний Президентом України у лютому 2022 року для участі в бойових діях проти росії.
І якщо організатори та виконавці вже вийшли на волю, то замовники – колишній помічник одного з депутатів облради Олексій Левін та екс-голова облради Владислав Мангер отримали вироки лише влітку минулого 2023 року. Вирок суду наразі оскаржується в апеляційній інстанції.
Напад на Гандзюк, відсутність результатів розслідування та затримання правоохоронцями людини, яка не мала стосунку до злочину, дали початок всеукраїнського руху “Хто замовив Катю Гандзюк?”, який очолили друзі померлої. Активісти руху організовували масові мітинги, акції з дописами, графіті, банерами на стадіонах по всій Україні, окрім Херсона.
Чому не підтримав Херсон?
Активісти руху “Хто замовив Катю Гандзюк?” весь час наголошували, що причиною нападу на Катерину Гандзюк стала чи то її боротьба з незаконними вирубками лісів Херсонщини, чи то боротьба з проросійськими силами в області. Як ми вже зазначили, мітинги руху проводилися по всій Україні, крім Херсона. Але чому рідне місто Гандзюк не підтримала ініціативу її друзів?
Давно серед містян ходить вислів на кшталт “Херсон – маленьке село”, де всі знають один одного. І акції руху “Хто замовив Катю Гандзюк?” у місті не були підтримані херсонцями саме через її неоднозначну репутацію на місці. На мітинги збиралися десятки людей, серед яких були одіозні херсонські особистості та приїжджі активісти.
Заяви останніх про боротьбу Гандзюк з корупцією наштовхувалися на загальну думку херсонців про корупцію в стінах міськради, де працювала померла, корумпованість чиновників та певного кола депутатів тодішньої каденції – так званої “промерської” більшості, в формуванні якої вона брала безпосередню участь, не нехтуючи політичними мезальянсами. Цеглою для коаліції навкого тодішнього очільника Херсона для цього в той час ставали різні посади в комунальних підприємствах, виконкомі або надання контролю над окремими сферами в місті.
Тези “Хто замовив Катю Гандзюк?” про її боротьбу з проросійськими силами спростовувалися на її добрі відносини з одіозними регіоналами та представниками цих самих проросійських сил у Херсоні. І тут можна згадати колаборанта Ігоря Семенчева-молодшого, представника проросійських політичних партій Єгора Устинова та інших осіб, які заплямовані російським слідом або входили до оточення гауляйтера Херсонської області Володимира Сальдо. І згадана ситуація з колективним позовом проти “вулиці Гандзюк” в даному контексті виглядає черговим проявом непідтримки ініціативи щодо перейменування вулиць на честь херсонської активістки та чиновниці.
Ініціатива групи депутатів та “громадськості” буде підтримана?
Голова Комітету виборців України в Херсонській області Дементій Білий, який є учасником групи з перейменування вулиць в соцмережах заявив, що ініціатором “вулиці Гандзюк” сьогодні є “громадськість та група народних депутатів”, не називаючи прізвища. А небайдужі херсонці під його дописом пишуть обурливі коментарі щодо ініціативи.
Та чи підтримають “вулицю Гандзюк”? На момент написання цього матеріалу участь в онлайн-голосуванні взяли 601 учасник. З них лише майже 27% (159 людей) проголосували за перейменування вулиці Герцена на вулицю Катерини Гандзюк. Більшість поки підтримала назву на честь Терентія Якушева – відомим діячем українського визвольного руху та співзасновника “Української хати” (згодом “Просвіти) у Херсоні.
Однак все може змінитися. Голосування триватиме до 29 березня, а участь в “громадському обговоренні” щодо перейменування вулиць у Херсоні можуть взяти не лише жителі громади, а всі, хто має Google-акаунт. В анкеті, яку створили чиновники міської адміністрації, навіть немає питання щодо приналежності учасника обговорення до Херсонської громади. Тож, чи включаться до процесу створення “вулиці Гандзюк” всі учасники руху “Хто замовив Катю Гандзюк?”, покаже час. Останнє ж слово в перейменуванні херсонських вулиць за очільником МВА Романом Мрочко, який має підписати відповідне розпорядження вже по завершенню нового обговорення.
Джерело – Гривна
