Херсонський журналіст, режисер та актор Дмитро Багненко – нині військовослужбовець ЗСУ. Протягом трьох місяців у 2022 році, перебуваючи з родиною в окупованому Херсоні, Дмитро фільмував життя рідного міста – потім ці кадри лягли в основу документального фільму ВВС «Окупація». Які почуття зараз охоплюють херсонця, коли він згадує той період?
Нещодавно в Берліні, під час міжнародного кінофестивалю Берлінале, відбулася міжнародна прем’єра фільму «Редакція» режисера з Херсонщини Романа Бондарчука. Нагадаємо, Дмитро Багненко зіграв головну роль у стрічці, яку знімали в різних локаціях Херсонської області, зокрема й тих, що нині – в окупації.
Зйомки того, що відбувалося в окупованому Херсоні, Дмитро вів із 1 березня до початку червня 2022 року, коли з дружиною та 5-річною донькою вибралися на вільну територію. Родина оселилася в Києві. Донька вже ходить до школи. А сам Дмитро став військовослужбовуем ЗСУ. В інтерв’ю проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» він зізнався, що згадувати період окупації дуже важко, тому великого бажання передивлятися стрічку «Окупація» не має.
«Чесно кажучи, я не пам’ятаю, коли дивився цей фільм востаннє. Я пам’ятаю, що точно не передивлявся відзнятий матеріал – то скоріше як зафіксований період життя в Херсоні. І це як знести в одну кімнату якісь речі, у цьому випадку – події, закрити й залишити до якогось періоду, більш слушного, напевно. Тому що це дуже складно – дивитися, як змінюються насправді постійно наші життя. Навіть не настільки змінюються, а занадто велика кількість подій на одиницю часу тоді відбувалася», – каже херсонець.
Він додає, що дуже багато речей, пов’язаних і з Херсоном, і з його родиною, були не тільки фізично, а й ментально, емоційно знищені, і це дуже травматично.
«Тому поки що я залишив і фільм, і матеріали до інших часів. Можливо, мої внуки будуть це розгрібати», – зізнається журналіст.
Дмитро Багненко, кадр із документального фільму «Окупація»
Думки про те, що треба фіксувати окупацію і подальші події, виникли одразу, каже журналіст. Хоча, додає він, робити це було небезпечно навіть до того, як російські війська захопили Херсон.
«Люди очікували багато провокацій, шукали багато провокаторів. І якщо в цей момент діставати камеру й знімати, то можна було дуже швидко отримати. Тому я мало знімав, хоча були прекрасні кадри. Прекрасні не тільки візуально, а й подієво. Після цього зі мною зв’язалися журналісти ВВС і запропонували бути їхнім репортером у місті. Я погодився», – згадує Дмитро Багненко.
Найбільше, що згадується про період окупації – спротив херсонців загарбникам, каже журналіст. Єдність людей – це, мабуть, єдині позитивні спогади того часу, на його думку.
«Із позитивного також – волонтерська допомога, те, як люди шукали можливості взаємодіяти одне з одним. Заміняли собою в якийсь момент місцеве самоврядування. Або самі ставали місцевим самоврядуванням, буквально. Як люди виходили на протести постійно. До цього були якісь у багатьох думки, що Херсон – це не проукраїнське місто. Але через всі ті події було вже чітке розуміння, що Херсон – це Україна», – розповідає Дмитро.
Дмитро Багненко в ЗСУ
Фільм «Окупація» вийшов у жовтні 2022 року. Стрічку про Херсон переглядали по всьому світу, розповідає Дмитро. Він отримав чимало відгуків.
Ставши військовим, чоловік продовжив знімати. Він зізнається, що на службі часом відбувається таке, що неможливо це не фіксувати:
«Дещо проситься, щоб його знімали. І це просто неможливо зупинити. Хоча насправді це виснажливо та просто відволікає від завдань, які переді мною зараз стоять. Тому я це роблю іншими способами. Тобто це не є цілеспрямована відеофіксація. Я думаю, цей матеріал згодом також можна буде обробити та знайти форми втілення. Але це буде пізніше».
На головній світлині: кадр із фільму «Окупація»
Джерело – Гривна
