З першого дня повномасштабного вторгнення Росії українці масово почали долучатися до волонтерського руху, який за 10 років війни в нашій країні й так став потужним. Люди абсолютно різних професій і навичок допомагають армії, хто як може. Одним із тих, хто робить вклад в нашу майбутню перемогу, є херсонець Ігор Гарагуля.
Він – президент Федерації академічного веслування Херсонської області, а з початком вторгнення – ще й активний волонтер. Із 24 лютого 2022 року він почав збирати допомогу для постраждалих від війни: теплі речі, засоби особистої гігієни, їжу. Перебуваючи в окупації, збирав гроші для військових, які залишилися в Херсоні й працювали ДРГ в тилу ворога.
А останній місяць пан Ігор працює над ще одним дуже важливим завданням – розшукує та викуповує в різних областях України катери й човни, щоб привезти їх на Херсонщину й передати українським воїнам, які боронять нашу землю на напрямку Кринки.
Оплачувати вартість човнів і пального, витраченого на їхню доставку, волонтеру допомагають благодійні перекази. Щодо кожної нової покупки для війська Ігор Гарагуля докладно звітує на своїй сторінці у Facebook.
Про своє нове волонтерське завдання з пошуку й доставки човнів Збройним силам на Кринки Ігор Гарагуля докладно розповів «Гривні».
КАТЕРИ – РОЗХІДНИЙ МАТЕРІАЛ
«Саме пошуком і передачею човнів ЗСУ я займаюся місяць. Почалося з того, що до мене звернулися наші брати Білецькі. (Павло та Олексій Білецькі розвивали туризм на Херсонщині, нині вони знані волонтери півдня України, організовують збори на допомогу військовим, – авт.) Вони від самого першого дня допомагають Збройним силам. Вони зі мною зв’язались, бо я був віце-президентом Федерації академічного веслування України та знаю багатьох людей по всій Україні. І попросили мене допомогти шукати човни по всій країні. У Херсоні з цим проблеми, бо орки човни або забрали, або знищили», – розповідає пан Ігор.
За його словами, за місяць роботи на новому волонтерському напрямку він розшукав, викупив і передав військовим уже 3 човни. За ще 5 плавзасобів сплачені аванси, їх також скоро заберуть і доставлять у Кринки.
«Ми викупаємо човни не ті, що виставили на продаж, бо, як правило, вартість таких (без мотора) стартує від 35-40 тисяч гривень. Це найнижча ціна. Оскільки нам найголовніше – це сам корпус, ми шукаємо човни, які, наприклад, зберігаються на причалах-стоянках і по ним уже накопичився борг за зберігання. Приміром, людина не платила за стоянку 3 роки. Сума боргу може складати тисяч 6 гривень. І ми сплачуємо цей борг, а людина віддає нам човен. Ось так ми викупили два останні за 6 і 7 тисяч з копійками. Зараз у Дніпрі нас чекають два катери, там щось близько по 8 тисяч з копійками за кожен», – ділиться волонтер.
Поки що знайти такі човни, за словами Ігоря Гарагулі, вдалося в Дніпропетровській і Одеській областях.
До слова, човни, як і автомобілі, які передають на фронт, довго не «живуть». Ігор Гарагуля пояснює:
«На жаль, є такі випадки, що з першого разу потрапляють під обстріл і стається трагедія… Таких корпусів, катерів потрібно багато, бо це такий розхідний матеріал, як патрони, як снаряди. Не завжди кожен катер виходить і до 10-ти разів на чергування або в рейд».
Волонтер також поділився наболілим:
«У мене складається враження, що для деяких людей війни наче й не існує. Схоже, людина відчуває війну так, як є навколо неї. Коли ти розказуєш, що це човни для військових, люди наче не хочуть чути… Умовно за 25 тисяч продавали катер. Я кажу, може трохи скинете – тисяч за 15 віддасте, і ми його забираємо? “Та ні, – відповідає, – я краще на рибалку буду потім їздити. Що ви тут розповідаєте? До нас росіяни не дійдуть”… Оце демотивує сильно».
РЕМОНТУЮТЬ ЧОВНИ В МАЙСТЕРНЯХ МИКОЛАЄВА ТА КИЄВА
Були й випадки, коли люди виявляли бажання безоплатно передати свої плавзасоби на потреби армії. Проте, на жаль, не завжди такі човни були в нормальному стані. Подібних випадків, зі слів Ігоря Гарагулі, було близько 12-ти. Коли волонтер приїздив на місце, то бачив, що човен хоч і пропонують віддати безкоштовно, але він знаходиться в геть кепському стані. Від таких подарунків доводилось відмовлятися.
А от коли човни мають некритичні пошкодження, їх ремонтують, переобладнують, після чого передають військовим.
«Ремонтом займаються наші партнери – два невеличкі цехи. Один знаходиться в Миколаєві, другий – у Києві. Зараз ми беремо катери «Прогрес» радянського виробництва, вони відповідають нинішнім вимогам військових. Ми їх трішки переобладнуємо. Дещо вирізається, викидається, деякі елементи мають посилення», – пояснив пан Ігор.
Допомагають сильно по пальному й спонсори – зокрема, компанія БРСМ.
«Веслування допомогло. Ми разом з адміністрацією БРСМ проводили дитячі змагання з веслування академічного. Спочатку на Херсонщині, потім по всій Україні. Вони виступали спонсорами, допомагали призовими… Коли сталося повномасштабне вторгнення, я звернувся до керівництва БРСМ, сказав, що є гуманітарні грузи, особисто я можу возити, але треба допомога з пальним. Вони погодилися, і так ми почали співпрацювати», – розказав Ігор Гарагуля.
БАТЬКИ ЗАГИБЛОГО ГЕРОЯ ВІДДАЛИ ЙОГО ЧОВЕН НА ПОТРЕБИ ЗСУ
Один випадок безоплатної передачі човна для військових особливо врізався в пам’ять волонтеру. Нещодавно йому передали човен, який належав молодому чоловікові з Одеси. Він пішов добровольцем захищати Батьківщину від російських терористів, але, на жаль, загинув. З Ігорем зв’язалися батьки військового. Вони попросили приїхати й забрати плавзасіб.
«Це молодий хлопець був… Він добровольцем пішов. Сказав батькам, що з ним усе буде добре, бо він фартовий, і треба захищати Україну… Але, на жаль, він загинув… У нього вдома залишився невеличкий човен. Батькам сусіди робили пропозиції викупити його, бо на ньому можна рибалити в затоках Одещини. Але вони сказали, що в пам’ять про сина хочуть, щоб речі, які йому належали, допомогли тим хлопцям, які продовжують обороняти Україну. Через знайомих вони дізналися про мене і зв’язалися зі мною.
Човник невеличкий, я таких ще не бачив. Ми хотіли відмовитися, бо він дуже маленький. Але хлопці запропонували одну ідею, і ми вирішили все ж забрати. У нас на нього є свої плани… Потім з часом розповімо, які.
Коли я приїхав за човном, батько військового був у рейсі, він далекобійник. Вдома була мама. Коли завантажили човен, я вже в машину сів, вона засовує 100 доларів мені в руку. Я кажу їй, боже, це навіщо? А вона каже – це на мотор для ЗСУ…
Зараз човен готується до своєї особливої місії. Поки не можу сказати яка. Місія добра. «Хороших» росіян (тобто мертвих, – авт.) стане більше», – розповідає херсонський волонтер.
Ще один подарунок для ЗСУ скоро приїде до Херсонщини з Німеччини. Плавзасіб передасть волонтер, який займається забезпеченням наших бійців на фронті автомобілями.
«Катер – повноцінний, добрий, із мотором. Але треба було допомогти пальним. Ми ці питання владнали, і зараз волонтер повертається, везе військовим машину, а для херсонських морпіхів везе класний катер з Німеччини», – каже пан Ігор.
P.S. Із зрозумілих причин волонтер не став розповідати, як саме він організовує доставку катерів на напрямок Кринки. Ворог – хитрий і підступний. Тому цю інформацію волонтер розповість згодом – після нашої перемоги над російськими загарбниками.
Фото: зі сторінки Ігоря Гарагулі у Facebook.
Джерело – Гривна
