6 січня 2024 року 34-річний херсонець Тарас Букрєєв, кандидат історичних наук та громадський діяч на своїй сторінці у Facebook опублікував свою історію про життя, якщо так можна назвати перебування в полоні більше року. Адміністрація соцмережі видалила пост, але підписники Тараса встигли зберегти текст та фото, щоб поширювати його.
Скоріш за все, йдеться про стандартне застосування мови ворожнечі – так Facebookхарактеризує інформацію про звірства окупантів. Але правду не спинити, тому наводимо текст допису Тараса. Він цікавий зокрема ще й тим, що згадується викрадений росіянами міський голова Ігор Колихаєв. Далі – пряма мова.
***
Нарешті повернувся додому з російського полону. Цей довгий шлях тривав 468 діб. З них 201 добу піддавався «лагідному» спілкуванню в підвалах ФСБ у Херсоні, Голій Пристані та Чаплинці. Як зрозуміло з географії, не з власної волі подорожував разом з відступом військ рф ближче до теплого узбережжя українського Криму.
Моїми друзями стали: електричний струм, поліцайський кийок, приклад автомату, ствол біля скроні, одна параша на 10 людей. З останньою ми були вимушені «розлучитися» в Чаплинці. Там не було і її.
У мене відібрали паспорт громадянина України, і я 267 днів був вимушений прожити в Чаплинці.
Єдиною моєю розрадою були ті останні для русні дні, коли вони спалахували від наведеного мною вогню.
Завжди буду пам’ятати:
– Останню каву в Кофейня Scorini – Херсон, де мене затримав спецназ росгвардії.
– Бетонну підлогу ІТТ у Херсоні на Теплоенергетиків. Дякую за те, що не забували нас, бранців, Суспільне Новини, Радіо Свобода, Телеканал ICTV, Укрінформ, УНІАН, hromadske.ua, Human Rights, Texty.org.ua, DW News, RFI та іншим.
– Сотні годин гри в шахи з викраденим мером Херсона Ігорем Колихаєвим.
Але ніколи не зможу згадати пропущені дні народження доньки Кіри. Дуже шкода, що декілька років життя забрали у моїх мами та тата.
Ніколи не вибачу фсбшникам за видалену на моєму Гугл-диску готову наукову монографію для своєї докторської дисертації. Горіть ви в пеклі.
Я викладач, кандидат історичних наук. Не солдат. Але не міг вчинити інакше. Зробив усе залежне від мене для нищення русні на обох берегах Дніпра.
Дякую двом нашим відомим організаціям, які не забули про мене та сприяли поверненню до України. Усіх зі святами!
***
Як повідомляла «Гривна», Міжнародний комітет Червоного Хреста підтвердив статус полоненого міського голови Херсона Ігоря Колихаєва. Крім того, офіційно підтверджено перебування в полоні й колишнього очільника Херсона Володимира Миколаєнка.
Фото зі сторінки Тараса Букрєєва
Джерело – Гривна