З Олешок передають. “Сегодня город закрыли на карантин или фильтрацию… На 20ть дней… Никого не пускают и не выпускают.” Продуктів в місті майже не залишилось, люди просять, щоб хтось продав хоч картоплю, в кого не затоплений підвал.
***
“Нова течія”, “така хвиля”, “не лий воду”…
Доводиться стежити за кожним словом, бо не завжди знаєш, як воно озветься. Фрази набувають трохи іншого значення. Реалії сьогодення.
Коли мене накриває (ось!) й нічого не хочеться, крім як залягти на дно (знов!) нагадую собі, що живу серед героїв. Інакше не вигрібеш (о, помітили?)
“Не треба думати, старий, – сказав він уголос. — Пливи за вітром і зустрічай лихо, коли воно прийде”. Пам’ятаєте, звідки це?
І ще звідти ж: “Людина не для того створена, щоб зазнавати поразки. Людину можна знищити, але її не можна перемогти”.
Поки живемо – шукаймо повітря для вітрил. Вітрил наших душ…
***
Чим допомогти лівобережжю у зоні лиха, на мою думку.
Якщо маєте там рідних, друзів і в них є зв’язок, то поцікавтеся, чи є сенс кидати їм гроші на картки, чи в готівку зможуть перевести. Плюс є надійні люди, які там збирають кошти для волонтерів.
Ну, і треба постійно нагадувати світу – там заручниками у росіян українські громадяни, вони в окупації, вони не підтримували ніякі “референдуми”. А тепер вони ще і в зоні масштабної трагедії через знищення росіянами ГЕС.
***
Як з’ясувалося зі слів наших людей на лівому березі, незвані гості вміли вбивати і грабувати, а плавати не вміли. І їхні “Урали”, інша техніка і склади б/к – теж нікуди не попливли.
Тепер багато “гостей” там плаває, але то вже приємне для нас плавання, і скоро вони морем дістануться Криму і Сочі. Дай, Боже, щоб цей їх останній заплив був максимально масовим.
Дуже погано на лівому березі і нашим людям: критична ситуація з їжою, ліками, питною водою і житлом. Окрема проблема з похованням потопельників (страшно називати кількість), бо все навколо затоплено водою. Рівень води по-троху падає, але такими темпами – це ще надовго.
На жаль, правобережна Україна нічим не може допомогти лівобережжю, а сподівання на міжнародну рятувальну місію потонули разом з сотнями українців.
Залишились тільки сподівання на наших воїнів, які ідуть нас рятувати з Запоріжського напрямку
***
11.06.23, 7:30.
Несмотря на дождь, который не переставая, лил всю ночь, вода понемногу отступает, оставляя после себя горы камыша и мусора. Да и запашок … явно не морской. Единственно кто чувствует себя в родной стихии, так это утки, копошащиеся в камышовом мусоре у берега…
***
Коло моєї хати вже півтора метри, попри зливу. Мул, дохла риба і…
завтра підійду, наскільки зможу
***
Чітким маркером усіх “лібералів” і борцунов з режимом Путіна, які гордо на своїх ресурсах малюють значок іноагента, майже як тавро у гітлерівських концтаборах, став факт знищення Каховської ГЕС. В усіх “журналістів” “апазиционной шобли Навального”, які так сильно бояться расчеловечения русских є чорна мітка – “абрушение Каховской гребли”. Аналогія простежується елементарно, колись той, проти кого вони імітують бурную деятельность, сказав – “Она утонула”. І хоч “не все так однозначно”, але”Абрушением” вони посадили себе поруч з ним. До фільтраційних запитань – “Чей Крым?”, додалося – “Что случилось с Каховской ГЕС?”
***
На тлі щирої підтримки та допомоги херсонцям від звичайних українців, мені нагадалася тенденція часів окупації.
Очевидці стверджували, що влітку 2022 року, місцеві колаборанти на свої перші рубліки зради почали скуповувати елітний одяг в місті.
В ньому й поїхали.
Ниці.
Джерело – Гривна
