Люди в Херсоні чекають визволення міста, а окупацію важко назвати життямПро це розповів "Еспресо" фотокореспондент з окупованого Херсону Олександр Корняков.
"Насправді дуже важко жити в Херсоні. Це життям назвати дуже важко. Люди живуть зранку до обіду, потім сидять по хатах і чекають наступного дня, чекають визволення міста. Що стосується моєї роботи, я фотоапаратом міг знімати лише мітинги у перші місяці – далі робота стала неможлива. Всіх чоловіків дуже прискіпливо оглядають ФСБшники, військові. Навіть телефоном робити відкриту фотозйомку було неможливо, але я розробив свою систему, як можна було фотографувати хоча б життя в окупованому місті. Воно дуже сильно відрізняється від того, що ми бачили навіть у дев’яності, коли місто перетворилось у суцільний базар, де єдина робота – щось продавати одне одному", - сказав він.
За словами Корнякова, старші люди кажуть, що це гірше, ніж у дев’яності роки.
"Я таємно знімав життя херсонців. Ці фото зроблені більше випадково, чим професійно. Доводилось приглушати сам телефон, щоб не відображався екран, вимикати звук і знімати навмання. Потім приходив додому і щось вибирав", - зазначив фотокор.
Він розповів про перевірки людей в місті.
"На моїх очах, щонайменше двічі дівчат перевіряли, бо оркам здавалось, що їх знімають. Вони підходили, перевіряли фото і одного разу попросили видалити. Фото я зберігав на Google-диску. Ці фото відображають життя в місті. Я вважаю, що у безпеці ніхто не перебуває. Навіть за косий погляд можуть початися запитання. Я бачив, як хлопець пояснював військовому, що просто дивився на них і нічого не мав на увазі. Я знаю кілька людей, яких забирали за те, що вони родичі тих, хто не хоче співпрацювати. Їх катували і утримували кілька діб. Люди виходили зовсім іншими", - сказав Корняков.
Фотокор зазначив, що вчителів дуже "пресують".
"Погрожують, що заберуть до Маріуполя чи вивезуть до Сибіру. Люди протистоять, але є й ті, хто погоджуються працювати, їх дуже мало", - додав він.
Корняков також розповів про свій виїзд на підконтрольну територію.
"На Херсонщині на блокпостах перевіряли швидко. Перевіряли багажник і нас пропускали. Пост у Василівці – там люди стоять по 5-7 днів. Вони там перевіряють речі. Якщо не дістав речі, вони починають їх витягувати, перегортати. Я поклав свої речі на траві, вони подивилися і пішли далі, навіть ніхто нічого не чіпав. Я там сховав і об’єктив, і спалах та деякі речі, які б могли забрати. Коли я показав, що готовий до перевірки – в мене просто перевірили паспорт і сказали збирати речі", - зазначив фотокор.
Він додав, що довго відтягував виїзд.
"Я хотів їхати раніше, але хотів ще познімати. Кожен тиждень казав: "Ще тиждень і буду збирати речі". Мене попередили, що мене шукають, щоб я не йшов додому, а десь переховувався. Я ще тиждень просидів і уже вирішив їхати вимушено. Я не можу сказати точно, чому вони мене шукали. Це могло бути те, що настали часи співбесід для журналістів, примушувати їх до співпраці. Може мене хтось в місті побачив (я мав чітко виражену проукраїнську позицію). І той же Стремоусов – мій ідеологічний ворог, з якими я навіть маю судові справи. Можливо це, можливо інше. Слава богу, бесіди не було і я можу лише здогадуватися", - підсумував Корняков.