22-річного Радіона Аксьонова (Родіон за паспортом, – ред.) з села Малокаховка Каховської міської громади на Херсонщині в березні 2022 року незаконно позбавили волі російські окупанти і утримували в катівнях Нової Каховки і Херсона. Після цього він став підтримувати окупаційну владу, знову потрапив на підвал до росіян і підписав контракт зі Збройними силами РФ. 8 березня 2025 року він пішов воювати проти українців, а за декілька місяців потрапив у полон Збройних Сил України.
Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань.
Інтерв’ю з полоненим мешканцем Херсонщини взяли відомі блогери Дмитро Карпенко і Володимир Золкін, які співпрацюють з проєктом «Хочу жить» Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Воно опубліковане на YouTube-каналі Дмитра Карпенка.
В інтерв’ю не вказане ім’я полоненого. Це – громадянин України Радіон Аксьонов, 19 липня 2003 року народження, мешканець села Малокаховка Каховської міської громади Херсонської області. Разом із ним автор цієї публікації перебував у місцях позбавлення волі російськими загарбниками у Новій Каховці і Херсоні в березні 2022 року
В своєму інтерв’ю Дмитру Карпенку Радіон Аксьонов розповів деталі свого першого затримання, а також того як він потрапив до лав Збройних сил РФ і в полон ЗСУ. Аксьонов не раз називає російських окупантів «нашими» і розповідає безліч деталей, частина з яких, вочевидь, є неправдивою.
За словами Радіона Аксьонова, вперше російські загарбники затримали його на блокпосту під Новою Каховкою, нібито прийнявши за учасника АТО через пошрамовану в дитинстві голову. 12 березня 2022 року його разом із автором цієї публікації росіяни доставили з катівні Нової Каховки до будівлі Херсонської облдержадміністрації на допит ФСБ РФ, а згодом до катівні на вулиці Теплоенергетиків, 3 у Херсоні. Де тримали до 20 березня 2022 року.
За версією Радіона Аксьонова, під час перебування в херсонській катівні росіяни примушували його та інших бранців вивозити і закапувати у братські могили трупи. Він стверджує, що за п’ять днів таких «робіт» він з іншими полоненими зібрав і закопав 2,5 тисячі мертвих тіл російських і українських військових, а також вбитих цивільних людей.
20 березня 2022 року російські окупанти вивезли Радіона Аксьонова і автора цих рядків з Херсона до Каховки і відпустили біля автозаправки на в’їзді у місто. Тоді з нами був ще один бранець з Нової Каховки, якого також обіцяли відвезти додому. Проте, за словами Аксьонова, його ще чотири години росіяни тримали біля себе, нібито заїхали з ним до місцевої організації з охорони громадського порядку «Щит». Там Аксьонов нібито був свідком як росіяни били людей автоматами по голові.
За словами Радіона Аксьонова, після першого полону до нього майже кожні два місяці приїздили представники окупаційної влади і ФСБ РФ, забирали знову на підвал, катували електричним струмом, випилювали напилком зуби.
«Я кожні два місяці проводив у них фільтрацію», – стверджує він.
У 2023 році Аксьонов взяв російський паспорт. При цьому український паспорт у нього нібито відібрали. Вже тоді було відомо, що він підтримує російську окупаційну владу, охоче фотографується з російською символікою і погрожує розправами іншим.
23 липня 2024 року Аксьонова, за його словами, росіяни затримали востаннє нібито за наводкою гауляйтера села Малокаховка Романа Назарова на прізвисько «Муха».
«Мене закрили за п’янку. Я любив випити: дівчинки, хлопчики, тусовка, побухати. Назаров мене замовив. Типу, я йому заважав тим, що пив і буянив у селі. Приїхала військова поліція і мене пресанула. Там я підписав собі 11 статей кримінального кодексу – від зберігання зброї і державній зраді до іншого», – сказав Радіон Аксьонов.
«Я пішов на «СВО», щоб врятувати свою долю. У мене був план злиняти з «СВО», – сказав Радіон Аксьонов.
Після нетривалої участі у боях на боці російських загарбників Радіон Аксьонов потрапив у полон ЗСУ. Він каже, що разом із ним у полоні опинилося ще четверо російських військових. Ще один тоді підірвав себе гранатою, щоб не потрапляти у полон.
Як зізнався Радіон Аксьонов в інтерв’ю Дмитру Карпенку, тепер він мріє про обмін. Він хоче попасти до Росії, звідти – додому. А потім готовий знову йти воювати проти українців.