Олександр – баштанник з села Мирошниківка Музиківської громади. Він не уявляє свого життя без кавунових полів. Родина Олександра займається вирощуванням кавунів з 2013 року. Олександр з батьком і братом вирощували їх на лівобережжі Херсонщини, а після виїзду з окупації, продовжили свою справу на звільненому Правобережжі. Сьогодні, попри численні виклики, Олександр продовжує плекати "херсонський бренд" кавуна, прагнучи, щоб ним пишалася вся Україна.Переїхали з лівого на правий і продовжили власну справу
"У 2023 році, після визволення, ми одразу приїхали й почали вирощувати кавуни на правому березі", — розповідає молодий фермер з Херсонщини Олександр.Продовження родинного бізнесу після переїзду не обійшлося без труднощів. Знайомство з місцевими умовами: інакші ґрунти, не така, як на лівобережжі Херсонщини вода.
"Вода у нас тут, у цьому селі, на глибині 20 метрів, а свердловини, щоб до гарної води дістатися, треба бити на метрів 65-70. Але вона все одно йде солонкувата", — пояснює фермер, додаючи, що місцева вода не може конкурувати з тією , яку добувають ближче до Дніпра, наприклад, з Чорнобаївською, менш солоною.
За три роки родині вдалося знайти свій баланс у нових умовах, однак одна проблема залишається найгострішою — нестача робочих рук.
.webp)
Збирання врожаю на одному з полів Олександра. Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”
Для посіву кавуна потрібно лише два дні, а потім настає місяць відносної тиші, доки не знадобиться обробка від шкідників, яка також триває 1-2 дні. З цим вони з братом справляються самотужки. А от на збирання врожаю потрібно багато людей. За словами Олександра, у мирні часи на лівому березі Херсонщини з цим проблем не було.
"Там 70 бригад сиділо, можна сказати, на п'ятачку. Ти їм телефонуєш, вони приїжджають і відвантажують". Зараз же за кожного працівника йде справжня "війна”, – каже Олександр.
Основною культурою, яку він наразі вирощує, є кавун сорту «Талісман» F1 від «Нунхемс».
"Ми з ним працювали як на лівому березі, так і тут", – каже фермер.
Терміни дозрівання “Талісмана” – близько 60 днів. Насіння висівають у тепличні касети в березні, висаджують у квітні, а вже наприкінці червня,на початку липня, збирають урожай.
Крім “Талісмана”, Олександр експериментує з новими гібридами, такими як "НУН" (покращений родич "Талісмана"), "Юммі" та "Мірсіні".
"Треба розвиватися і йти в ногу з часом. Можливо, на експорт будемо вирощувати кавуни, але це все в майбутньому", — ділиться планами фермер.
Догляд за кавунами: технології та щоденна увага
Кавун, за словами Олександра, – це улюблена ягода не лише для людей, а й для усіх без винятку шкідників – від совки, дротянок, кліщів, тлі, трипсів. Боротьба зі шкідниками потребує постійної присутності фермера на полі."Якщо буваєш на полі не кожного дня, то в тебе ніколи не буде кавуна", – запевняє фермер. Цього року вони з братом вже двічі або й тричі обробляли посіви від шкідників.
Особливу увагу фермери приділяють поливу, який проводять методом крапельного зрошення, за технологією, привезеною ними з лівобережжя Херсонщини. Довжина "гонів" (рядків) сягає 230-250 метрів.
“У мене батько - колишній агроном, він знав, як вирощувати кавун, хоча вони вирощували раніше суходільним методом, але з приходом таких технологій, як крапельне зрошування, ми всьому навчились – ініціатором був батько.”
Солоність води та її якість, за словами Олександра, вони коригують різними європейськими препаратами, а також ретельно працюють з мікродобривами, щоб не перевищити дозу та забезпечити правильне дозрівання.
"Це все балансується, це технологія поливу. Деякі фермери кажуть: треба поливати щодня. Ми поливаємо по годинах, це краще підходить, нам так здається. Технології у кожного різні, земля відрізняється. Здаємо землю на аналізи, здаємо воду на аналізи – все, щоб виростити кавуни", – підкреслює Олександр.”
Хоча родина має більш, ніж 10-річний досвід вирощування кавунів (за винятком 2022 року, коли повномасштабне вторгнення росіян зупинило роботу), війна внесла свої корективи. Якщо на лівобережжі Херсонщини вирощували до 55 гектарів одночасно, то тут і зараз — близько 5, але поетапно: ранні, середні та пізні сорти. Загалом виходить до 30 гектарів.
.webp)
На полі Олександра триває збирання кавунів. Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”
Врожайність також змінилася:
"На лівому березі – була 60-80 тонн з гектара. Тут десь від 45 до 55 тонн з гектара.", – каже Олександр.
За його словами, на врожайність суттєво впливають погодні умови: великі перепади денних та нічних температур (42°C вдень, 12-15°C вночі) негативно позначаються. До того ж на правобережжі Херсонщини земля переважно глиниста, а для кавуна краще піщана.
Реалізація врожаю теж відбувається не просто через близькість Херсонщини до фронту. Багато клієнтів, дізнавшись, що кавуни з Херсона, відмовляються їхати на закупи.
Щоразу питають: що у вас з дронами, що з обстрілами? — ділиться Олександр.
Наразі більшість продукції відправляють у західні області України: Київ, Волинь, Рівне, Львів, Чернівці, Одеса.
Олександр ділиться порадами, як вибрати стиглий і смачний кавун:
"Перше, на що я дивлюся, вибираючи кавун для себе, це він має бути світлим. Світлий кавун — це вже ознака того, що він вже на сонці відлежався. А недостиглий кавун темно-зелений.
Фермер рекомендує, купуючи кавуни запам’ятовувати сорти. Адже, знаючи характеристики конкретного сорту, його вже не сплутати з іншими. Відрізняється й малюнок на шкірці кавуна, і колір його м’якоті. Наприклад, "Талісман" має насичено червоний м'якуш. А "Продюсер" – рожевий, але теж дуже смачний.
Стиглий кавун сорту “Талісман” на фермерському полі. Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”
Окрім кавунів, родина Олександра вирощує цвітну капусту, моркву, а також озиму цибулю. Однак, Олександр переконаний: "Кавун — така культура, якщо звертати увагу на щось інше, то завжди можна втратити врожай". Тому всі сили та ресурси родина спрямовує на вирощування саме цієї ягоди.
"Намагаємося вирощувати найкращі кавуни Херсонщини та видавати бренд, щоб не було соромно перед усією Україною, на яку йде цей кавун", — з гордістю заявляє Олександр.
Ганна Щидловська, Вгору