Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв зазначив, що перебуваючи цими днями на майданчику ООН, він неодноразово порушував питання щодо переслідування представників корінного кримськотатарського народу як в окупованому Криму, так і в Херсонській та Запорізькій областях.
«Одним з яскравих прикладів такої справи шитої білими нитками є справа Арсена Ібраімова з Херсону. Формула проста: якщо йдеш на співпрацю з окупантами — отримуєш 3,6 років, якщо відмовляєшся — 10 років колонії суворого режиму. Саме з таким вибором зіткнувся Арсен Ібраімов, політв’язень Криму у справі батальйону імені Номана Челебіджихана, який відбуває свій незаконний строк 10 років в колонії суворого режиму в рф», – зазначив він.
Відомо, що Арсен Ібраімов — мешканець села Антонівка на Херсонщині, народився 18 грудня 1988 року. Його затримали 6 квітня 2022 року — майже одразу після одруження, а саме обряду нікях, за кримськотатарською традицією, Арсен разом із дружиною та матір’ю вирушив до Криму щоб відвідати родичів та познайомити їх зі своєю дружиною. Саме на адміністративному кордоні, на КПВВ «Чонгар», його схопили російські силовики. Після втрати зв’язку з сином мати почала бити на сполох — і саме її наполегливість допомогла дізнатися про його місце перебування.
Ескендер Барієв зазначив, що уже в перші дні після затримання Арсена почали бити, погрожувати, вимагати визнання провини та змушували співпрацювати з ФСБ — натомість обіцяли пом’якшити вирок. Офіційне повідомлення про обвинувачення він отримав лише 8 квітня. Мати шукала сина спочатку в Джанкої в Криму, а вже після дізналася, що його відвезли в Армянськ.
«Арсена звинуватили в участі у Кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана. За версією слідства, з 2016 по 2022 рік він начебто займався матеріальним забезпеченням, керував транспортом, охороняв об’єкти та допомагав у веденні господарства. Сам Арсен усі звинувачення відкинув, так як не мав жодного відношення до баталйьону, не кажучи вже про ведення господарства та забезпечення батальйону автівками. На суді він чітко заявив, що не визнає провини, і наголосив: жодного мікроавтобуса, згаданого в обвинуваченні, у нього не було, участі в незаконних формуваннях він не брав», – пояснив Голова Правління КРЦ.
25 серпня 2022 року підконтрольний росії Київський районний «суд» Акмесджіта (Сімферополя) засудив його до 10 років колонії суворого режиму, з першим роком відбуття покарання у тюрмі. 6 грудня того ж року Верховний «суд» Криму відхилив апеляцію.
Попри тиск і тортури, Арсен зберіг гідність і не зламався. Він офіційно відмовився від російського громадянства, підкресливши, що є громадянином України. Його вирок став ще одним прикладом того, як російська репресивна машина знищує долі людей лише за громадянську позицію або походження.
Ціна цієї стійкості — не лише роки колонії. Нажаль шлюб Арсена не витримав такого навантаження, що стало ще одним ударом одразу після арешту, адже окупанти позбавили чоловіка не лише свободи, а й можливості мати сім’ю.
Більше того, один зі слідчих заявив матері Арсена прямо в обличчя: у справі «Батальйону ім. Номана Челебіджихана» стоїть завдання заарештувати щонайменше 150 осіб — і план має бути виконаним. Арсен, як і багато інших мешканців півдня України, особливо кримських татар, став черговим заручником ситуації та мішенню для репресій окупантів.
Під час етапування до місць відбування покарання Ібраімов був позбавлений харчів — продукти, які передавала мати, йому не віддавали. У нього почався сильний голод, він відчував себе як «тварина в клітці», якій не давали їжу. Із Краснодара його перевезли до Новосибірська та Єнісейська, а з квітня 2024 року він утримується в колонії №6 в м.Омськ за майже 4 тис. км від рідного дому.
«Клімат в Омську для нього надзвичайно важкий. Арсен має хронічні проблеми з дихальною системою, і вже 3 рази хворів на запалення легень. Він також страждає на хронічний бронхіт, часто хворіє на застуду. Політв’язень каже, що зуби у колонії не лікують — лише виривають. Харчування одноманітне й убоге — переважно це баланда з риби. Режим жорсткий: підйом о 6 ранку, відбій о 22-й, увесь день на ногах без можливості сісти і відпочити через що з’являється варикозне розширення вен і набряки», – додав Барієв.
Мати навідувала його в колонії двічі. Щоб побачити сина, їй доводиться долати понад 8000 км, витрачаючи значні кошти. Передачі дозволені лише раз на три місяці. Зв’язок із зовнішнім світом обмежений. Арсен може інколи телефонувати лише через «Зонателеком».
Ескендер Барієв наголосив, що стаття про участь у «незаконних збройних формуваннях» дедалі частіше використовується як знаряддя репресій проти кримських татар і мешканців Херсонщини та Запорізької області. Арсен Ібраімов став черговою жертвою цієї системи, за що розраховується роками свого життя і своїм здоров’ям.
«Хочу вкотре привернути увагу громадськості до політв’язнів, які проходять у так званій справі Батальйону імені Номана Челібіджихана, і необхідності включення їх до списків на обмін, бо випробування та тортури, через які проходять наші громадяни, мають мало спільного з людським поводженням», – підсумував він.