Військовослужбовці віком від 18 до 24 років, які підписали контракт під час повномасштабної війни, мають право на виплату в мільйон гривень. Одна з ключових умов – участь у бойових діях впродовж шести місяців (якщо менше, сума виплати зменшуватиметься). Якщо ж військовий отримав поранення під час бойового завдання, йому заплатять повну суму, незважаючи на тривалість участі в бойових діях.
Однак існує низка ситуацій, коли військова частина відмовляється платити. Про те, у якому випадку можуть залишити без мільйона і що треба знати військовослужбовцям, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Які причини для відмови у виплаті
Журналіст OBOZ.UA разом з адвокатом юридичної компанії "Мережа права" розібрали найпоширеніші причини відмови військових частин у цій виплаті. Нагадаємо, українцям віком до 24 років пропонують підписати контракт на рік служби та отримати мільйон гривень виплати (спочатку 200 тис., а потім ще дві частини – 300 тис. та 500 тис. грн відповідно).Проте в деяких випадках навіть тим, хто брав участь у бойових діях понад пів року та відповідає віковому критерію, можуть відмовити. Наприклад, лише кілька днів тому Закарпатський окружний суд зобов'язав одну з частин Державної прикордонної служби виплатити військовослужбовцю один мільйон гривень винагороди.
У матеріалах справи №260/3907/25 йдеться про те, що хлопця призвали на військову службу ще до початку повномасштабної війни. Потім, вже після початку повномасштабної війни, він вирішив підписати контракт та захищати Україну вже як військовий контрактної служби.
"Він підписав контракт на 3 роки, після чого був прийнятий 20 грудня 2022 року на військову службу. Показово, що саме після прийняття на військову службу він брав безпосередню участь у зоні бойових дій та отримав поранення", – йдеться в матеріалах справи.
Однак, у військовій частині заявили: враховуючи те, що чоловік почав служити ще до повномасштабної війни, на мільйон він права не має.
Суддя зазначив, що виплати здійснюються військовослужбовцям, які до набуття чинності цієї постанови у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану. А позивач у віці до 25 років уклав контракт про проходження військової служби під час воєнного стану, брав безпосередню участь у бойових діях, тож має право на мільйон гривень.
"Визнати протиправними дії військової частини Державної прикордонної служби України щодо відмови у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року № 153", – йдеться в рішенні суду.
Владислав Мандрик, адвокат ЮК "Мережа права", розповідає OBOZ.UA: зазначена в справі причина відмови у виплаті – одна з найпоширеніших. Це стосується військовослужбовців, які або були курсантами, або уклали контракт раніше – ще до повномасштабного вторгнення, навіть якщо потім підписали новий контракт.
Ще одна поширена причина відмови – звернення вже після звільнення зі служби. У постанові зазначено, що подати заяву може той, хто проходить службу, тому якщо спочатку звільнитися, а вже потім звернутись за виплатою, можуть виникнути проблеми.
"Зокрема, якщо звільнення зі служби сталося після 13 лютого 2025 року, бо саме в цей день постанова набрала законної сили, то об’єктивно на момент появи "права" (13.02.2025 р.) людина перебувала у статусі військовослужбовця, а тому реалізація цього права постфактум (зокрема, після звільнення) не свідчить про відсутність права. З такими випадками ми працюємо, однак отримувати відповідь доводиться лише в суді, через що маємо низку відкритих судових проваджень", – розповідає Мандрик.
Проте коли факт звільнення взагалі передував появі самої постанови, то, звісно ж, стверджувати про право на виплату тут вже сенсу немає.
Проблема може виникнути й у тому, щоб підтвердити участь у бойових діях та обставинах травмування. "Якщо військовий брав участь у бойових діях менш ніж шість місяців, але при цьому має документи про поранення, отримане під час виконання бойового завдання, це може бути підставою для виплати йому допомоги в повному розмірі. Але військові частини можуть вимагати "шість місяців" бойової участі або посилатися на те, що у них немає інформації та документів про отримане саме під час захисту Батьківщини поранення", – розповідає Владислав Мандрик.
Як підтвердити участь у бойових діях
Як йдеться в роз'ясненні Міністерства оборони, факт участі в бойових діях підтверджується на підставі:- бойового наказу (розпорядження);
- журналу бойових дій, оперативної обстановки, бойового донесення;
- рапорту командира підрозділу.
"Проблема ще в тому, що, наприклад, вже багатьом відома довідка для УБД (додаток 6) хоча і містить у своїй назві фрагмент "про безпосередню участь", але насправді підтверджує лише факт перебування в зоні бойових дій, а не конкретні дні чи періоди безпосереднього вогневого контакту з противником", – каже адвокат ЮК "Мережа права".
Потрібні витяги з журналів бойових дій, де вказано конкретно: дата, підстава виконання бойового завдання, результати та обставини виконання. Якщо кількість днів бойової участі менша ніж 6 місяців, за кожні 30 днів (також сумарно обчислених) військовослужбовцю нараховується близько 167 тис. грн (тобто, 1/6 від 1 млн грн).
Як підтвердити поранення
Владислав Мандрик пояснює: аби підтвердити, що поранення було отримане під час бойового завдання, необхідна довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), відома як "Форма №5", яка є додатком до наказу № 402 (про проходження ВЛК).Загалом ця довідка видається після розслідування обставин травмування. У ній має бути чітко вказано, що поранення/травма було отримане під час виконання бойового завдання. Без цієї фрази шанс на виплату суттєво знижується.
Іноді ця "ключова" фраза може бути сформульована по-іншому, але зміст має бути саме таким. Наприклад, коли замість "під час захисту Батьківщини" можуть зазначити "...під час безпосередньої участі в бойових діях".
Також у довідці вказується, що травма не є результатом:
- перебування у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
- вчинення правопорушення;
- навмисного завдання собі шкоди.