Як передає "Хвиля", про це повідомили у Департаменті адміністративних послуг Львівської міської ради.
Власники квартир, які отримали житло до початку 2000-х, можуть зіткнутися з серйозними юридичними труднощами, незважаючи на наявність документів, які раніше вважалися достатніми для підтвердження права власності.
- технічними паспортами БТІ
- довідками та записами на друкованих бланках
- посвідченнями від муніципальних установ
Які виникають ризики?
Відсутність реєстрації в офіційному реєстрі створює правовий вакуум — формально квартира вважається безхазяйною з точки зору державних органів.
Зловмисники активно користуються цією лазівкою: виготовляють підроблені документи й реєструють чуже житло на своє ім’я. У разі правових спорів суди в першу чергу орієнтуються на дані електронної бази, а не на застарілі паперові довідки.
Хто в зоні ризику?
Найбільшу небезпеку ситуація становить для власників житла, яке було:
- приватизоване або придбане до 2000 року
- оформлене через БТІ чи інші організації, але не пройшло повторну реєстрацію після 2013 року
Необхідні дії для захисту прав власності:
Крок 1: Перевірка наявності даних у реєстрі
Потрібно переконатися, що інформація про вашу нерухомість внесена до державної бази даних. Зробити це можна кількома способами:
- звернувшись особисто до нотаріуса або ЦНАПу
- скориставшись електронними сервісами «Дія» або офіційним реєстром Міністерства юстиції
Якщо з’ясується, що ваша власність не зафіксована в реєстрі, потрібно ініціювати процедуру внесення даних:
- надати наявні документи БТІ (посвідчення, техпаспорти тощо)
- сплатити встановлений державний збір
- подати документи через нотаріуса або уповноваженого державного реєстратора
Таким чином, власники житла, чиї права підтверджуються виключно застарілими документами, наражаються на серйозний ризик втрати майна.
Перевірка у реєстрі та подальша легалізація прав власності — це єдиний надійний спосіб юридичного захисту вашого житла.