Учора був дійсно один зі страшних днів для Херсона.
“Учора ми всі прокинулися о пів на шосту ранку: все місто здригнулося від дуже потужних вибухів. Російська армія скинула чотири 500-тонних фугасні авіабомби (ФАБ-500) за 15 хвилин, і все — у самий центр Херсона, на будівлю обласної адміністрації та на прилеглі будинки на площі Свободи. Було повністю зруйновано під’їзд житлового будинку. На щастя, херсонці оперативно зреагували на сигнал повітряної тривоги й спустилися в підвал. Тим самим врятували собі життя. Їх завалило, але вони залишилися живі”, — каже Дар’я.
Атака росіян була комбінованою. Одразу ж після авіаудару армія РФ відкрила вогонь з артилерії та танків, а потім спрямувала на місце ударів FPV-дрони.
“Це тактика росіян. Тут у Херсоні вона вже стала регулярною. Окупанти одразу ж місце обстрілу атакують FPV-дронами й артилерією. Під удар потрапляють рятувальники, медики, всі, хто приїжджає одразу ж на місце: комунальники та журналісти. Внаслідок ранкової атаки вчора постраждали троє мирних жителів, їм надається медична допомога”, — описує журналістка.
Того ж дня вже близько 16:00 години російська армія знову завдала повторного авіаудару по тому самому місцю в будівлі обласної адміністрації, тим самим його повністю знищивши.
“Від себе хочу зазначити, що ця будівля була порожня вже кілька років. І те, що у себе росіяни звітують про нібито знищених у місці дислокації українських військових, це традиційна вже для росіян брехня. Це справжній терор, як і все, що робить російська армія”, — наголошує кореспондентка з Херсона.
Також учора в Дніпровському районі в різний час від скидів вибухівки з дронів постраждали троє мирних жителів. Вони зараз у лікарні з мінно-вибуховими травмами та осколковими пораненнями.
“На жаль, щодня в Херсоні є постраждалі саме від атак дронів. Тут уже практично рік росіяни влаштовують справжні сафарі, вони полюють за машинами, атакують парковки, велосипедистів і просто перехожих. Якщо раніше атаки були здебільшого в прибережних районах: Дніпровському, в Антонівці, то наразі просто не можеш спокійно безпечно пройти площею чи центральним проспектом. Російські дрони атакують мирних мешканців навіть у тих районах, що далеко від річки, і раніше вони вважалися безпечнішими, але ситуація насправді зараз лише погіршується і погіршується”, — додає Дар’я Литовченко.
6 червня — другі роковини підриву армією РФ Каховської гідроелектростанції (ГЕС), однієї з найбільших екологічних катастроф, спричинених окупантами. Тоді під водою опинилися 620 км кв. території чотирьох областей. Серед них і Херсонська. Тут загинули й були поранені десятки людей. Близько сотні зникли безвісти.
“Найбільше постраждали населені пункти лівобережної частини Херсона, тимчасово окупованої. Там оцінити втрати на цей час неможливо. Через стрімке затоплення, відсутність евакуації з боку окупантів, жертв було дійсно дуже багато. Але російська сторона реальні масштаби цієї трагедії приховує. Люди там виживали самостійно, без житла, без допомоги якихось засобів до існування”, — розповідає херсонська журналістка.
У Херсоні наслідки катастрофи справді масштабні. Після підриву Каховської ГЕС на 19:00 у центральному районі, вода вже була вище коліна. А на ранок 7 червня в прибережних районах вода піднялася вже вище 7 метрів.
“Тоді люди пересувалися вулицями просто на човнах, зокрема й наша знімальна група. Повз нас пропливали меблі, залишки будинків, залишки дахів, собачі будки. Люди в один момент втратили повністю все, все своє життя. І вони рятували тоді найцінніше, це своїх тварин, документи, фотографії. На жаль, не всім це вдалося. Вода стрімко перебувала, була сильна течія у віддалених прибережних районах. Течія була настільки сильною, що неможливо було пересуватися звичайним гумовим човном”, — згадує Дар’я.
Наразі немає сфери життя, на яку не вплинула б ця трагедія. Наслідки відчуватимуться довгі десятиліття.
“Але й водночас екоцид показав справжню згуртованість людей тут. Два роки тому в Херсоні були сотні волонтерів із різних міст України, з інших країн. Вони під обстрілами евакуювали людей і тварин, надавали допомогу, відкачували воду. Усі були об’єднані навколо цієї біди”, — зазначає вона.