Про це свідчать результати онлайн-опитування, проведеного серед респондентів Фондом громад Херсона “Захист”.
Майже два роки після підриву Каховської ГЕС, мешканці Херсонської громади продовжують відчувати наслідки катастрофи.
Згідно з дослідженням, 25% херсонців усе ще турбує ситуація, що склалася після руйнування дамби. Серед людей, які виїхали з громади, цей показник ще вищий. Найбільш болючими наслідками опитані назвали знищення екосистеми Нижнього Дніпра (76%), руйнування дач (50%) і психологічний стрес (44%).
Переважна більшість респондентів не очікує швидкого подолання наслідків – 43% вважають, що на це знадобиться не менше 10 років. Лише 4% зазначили, що для них проблема вже втратила актуальність.
Щодо нових територій, які з’явились після зникнення водосховища, херсонці найчастіше підтримують дві ідеї: створення природного парку або заповідника (53%) і розвиток інфраструктури для водозабору та зрошення (61%). Часто ці варіанти обиралися одночасно.
Половина опитаних вважає, що на небезпечних територіях, зокрема замінованих і затоплених, варто створювати об’єкти природо-заповідного фонду. А 86% цікавляться тим, що зараз відбувається на дні колишнього Каховського “моря”.
Разом з тим, більшість респондентів скаржаться на нестачу інформації з боку влади: 80% кажуть, що держава не достатньо інформує про стан справ, а 81% — що людям бракує відкритості у планах щодо майбутнього цих територій.
Паралельно з дискусіями, уряд працював над проєктом відновлення Каховської ГЕС, на що, за попередніми оцінками, може знадобитися близько 1,2 мільярда євро. Та плани відбудови викликають суперечки: частина експертів вважає, що варто зосередитися на альтернативних джерелах енергії — зокрема, розміщенні сонячних панелей на дні водосховища або створенні енергетичних плантацій.
Ще у червні минулого року ПрАТ "Укргідроенерго" представило проєкт тимчасової гідроспоруди на місці зруйнованої росіянами ГЕС. Тим часом екологи зафіксували стрімке природне відновлення території: дно колишнього водосховища вже заросло унікальним лісом із верболозів, який займає понад 65 тисяч гектарів — найвищі дерева сягнули п’яти метрів завдяки родючим ґрунтам і сприятливому клімату.
Інтент