Щотижня правобережжя Херсонщини зазнає дві – три тисячі ударів дронами. Росія використовує безпілотники, щоб тероризувати мирних жителів і руйнувати інфраструктуру.Про це пише The Hill з посиланням на начальника ОВА Олександра Прокудіна.
В інтерв'ю виданню він заявив, що у Херсоні в укриття планують перенести всі ключові служби — лікарні, школи, державні установи. Наразі у місті функціонують дев’ять підземних лікарень, у планах — побудувати ще дванадцять, говорить очільник ОВА.
"Російські війська на іншому боці Дніпра перевищують чисельність українських сил в три рази. Але водночас в них немає сил та можливостей перетворити цю чисельність на реальні дії та повернути ці території. Проте й у нас бракує ресурсів, щоб вибити їх з нашої землі", — цитує видання Прокудіна.
Через тривалу війну населення Херсона різко скоротилося — замість довоєнних 500 тисяч у деокупованому регіоні нині живе лише близько 150 тисяч людей.
Щоб підвищити рівень безпеки для тих, хто залишився у місті, місцева влада вживає низку заходів. Зокрема, облаштовують захисні укриття вздовж тротуарів у місцях з високою концентрацією людей, пише The Hill.
Американська журналістка Заріна Забріскі, яка працює в Україні, переїхала до Херсона з метою висвітлення атак дронів і створення документального фільму. Вона розповіла виданню, що близько 70 відсотків свого часу проводить у Херсоні, і вражена, які місцеві жителі прості та щирі.
За її словами, коли в липні 2024 року вперше почала висвітлювати атаки російських дронів, редактори видань не могли повірити в побачене. Саме тоді у Kyiv Independent з’явилися матеріали про "людські сафарі", а в грудні Financial Times повідомило про цивільні "тренування на живих мішенях", розповіла журналістка.
Керівник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін повідомив, що правобережжі Херсонщини, площею близько 390 квадратних миль, щотижня фіксується від 2 до 3 тисяч ворожих атак із застосуванням дронів.
За інформацією Комісії ООН, удари безпілотників по цивільній інфраструктурі були задокументовані в самому Херсоні, а також у 16 інших населених пунктах, розташованих уздовж понад 60 миль прибережної лінії річки, що перебуває під українським контролем. Внаслідок цих атак загинули майже 150 мирних жителів, ще сотні зазнали поранень.
Прокудін заявив, що електронні системи радіоелектронної боротьби дають змогу нейтралізувати приблизно 80% дронів, однак російська сторона постійно адаптується, змінюючи частоти для обходу систем захисту. Додаткові заходи оборони включають застосування малокаліберної зброї та спеціальних рушниць для знищення дронів, а також встановлення фізичних бар’єрів, зокрема сіток, що заважають польоту апаратів.
Комісія ООН наголошує, що постійні атаки створюють умови терору, які перетворюють Херсон на одне з найнебезпечніших для проживання місць. Це, на думку експертів, є навмисною тактикою російської сторони.
Більшість населення регіону становлять літні люди, які не прагнуть залишати домівки або починати нове життя в інших регіонах. Ті ж молоді люди, що залишилися, здебільшого працюють у структурах державної влади, пояснює Прокудін.
Серед них — 23-річна Вікторія Марищук, яка працює у пресслужбі Херсонської ОВА, пише The Hill. Вона провела майже дев’ять місяців під російською окупацією, змушена була п’ять разів переїжджати за майже два роки через російські обстріли. Але вирішила, що важливо залишатися у місті.
"Поки окупанти залишаються на лівому березі Херсонщини, ми постійно перебуватимемо під загрозою російських обстрілів. Тож, звісно, ми хочемо, щоб всю область звільнили, вона розвивалась, і ми разом відсвяткували нашу перемогу", — каже Вікторія.
Суспыльне. Херсон