– Олександре Сергійовичу, два роки тривав експериментальний проєкт «Пліч-о-пліч», започаткований Президентом України у 2023 році. Враховуючи те, що він втілювався тільки на Херсонщині, що можна сказати про його результати? Чи виправдав він сподівання його учасників?
– Насамперед хочу сказати, що результати цього проєкту важко, а то й неможливо переоцінити. Посудіть самі: після деокупації правобережжя нашої області на місцях процвітаючих до російської агресії населених пунктів залишились руїни будинків, знищені інфраструктурні об’єкти, заміновані поля. Про те, щоб все це відбудувати власними силами і коштом місцевих громад, не могло бути й мови.
Результат цієї безкорисливої праці – у 26 населених пунктах області відновлено 1121 об’єкт, а 1100 родин правобережжя повернулися у відбудовані домівки. Ще по 1518 об’єктах зареєстровано акти обстеження в Реєстрі пошкодженого/знищеного майна за програмою «єВідновлення». Хтось може сказати, що це мало чи багато. Але кожна область-партнер виходила зі своїх реальних можливостей та узгоджувала свої дії з нами. До того ж, будівельники не обмежувалися відновленням тільки житла. Вони наводили лад у парках, на дитячих майданчиках, лагодили школи тощо. За це їм від нас доземний уклін!
Пригадую, як ми з Кулебою (віцепрем’єр-міністр розвитку громад і територій. – Прим. авт.) приїхали до Іванівки Високопільської громади. На зустріч зібралося все село. На запитання, що вам у першу чергу потрібно, люди відповіли: води не треба, відремонтуйте нам пошкоджену школу! Ми їх почули. І вже незабаром будівельники Черкащини, яка була закріплена за цією громадою, втілювали в життя мрію іванівців. Перекрили дах, відремонтували перший поверх, взялися за другий. До того ж, вони ще й дитячий садок готові відновити.
На знак вдячності будівельникам в Іванівці центральну вулицю назвали Черкаська. Не здивуюся, коли й в інших селах у нас з’являться вулиці, скажімо, Рівненська чи Закарпатська.
Або ось такий результат плідної співпраці. На Херсонщині приїжджі молоді будівельники знайшли свою долю: їхали до нас відновлювати зруйноване війною, а поверталися додому з дружинами. І діти херсонські їздили на відпочинок та на екскурсії в ті ж міста і села, звідки прибули ремонтники. Звичайно ж, за їхній кошт.
– Як відомо, цього року в День соборності України дано старт національному проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». Скільки громад Херсонщини задіяні в ньому?
– Всі 17 територіальних громад. Одні з них мають по одному партнеру, інші – по два, а ось Білозерська і Нововоронцовська – по три. На сьогодні всі громади-партнери з 11 областей України – Київської, Черкаської, Львівської, Житомирської, Тернопільської, Закарпатської, Чернівецької, Полтавської, Івано-Франківської, Рівненської та Хмельницької – вже відвідали свої громади-форпости, ознайомилися зі станом справ на місцях, на власні очі побачили наслідки російської збройної агресії, спілкувалися з місцевими жителями й керівниками військових адміністрацій та визначилися з обсягами робіт, які мають виконати, виходячи зі своїх можливостей, та які закріплені в підписаних меморандумах.
– Що передбачається зробити на Херсонщині громадами-партнерами? Відкрийте, будь ласка, завісу…
– Скажу так: планів і домовленостей по кожній громаді-форпосту достатньо. Відповідно до постанови Кабміну основними напрямами взаємодії є проведення аварійно-відновлювальних робіт (у т. ч. поточних ремонтів) житлової та соціальної інфраструктури, надання гуманітарної допомоги, проведення спільних культурно-освітніх та спортивних заходів.
Щодо конкретних справ можу сказати, що Вараська міська територіальна громада Рівненської області, наприклад, зобов’язалася збудувати у Борозенській громаді нову споруду цивільного захисту опорного закладу повної загальної середньої освіти, виконати поточний ремонт та облаштувати спортивну залу в селі Нова Кубань, провести аварійно-відновлювальні роботи житлової та соціальної структури, надати матеріали та відрядити будівельні бригади й спеціалістів для проведення таких робіт.
Нетішинська міська територіальна громада Хмельницької області надасть Великоолександрівській селищній громаді субвенцію зі свого бюджету у розмірі 2 млн грн для проведення ремонту фельдшерського пункту в селі Стійке. Також узгоджуються можливі заходи співпраці у сфері культури, спорту, відпочинку та оздоровлення дітей.
А ось Білозірська сільська ТГ Черкаської області планує надати Нововоронцовській селищній громаді фінансову допомогу у 500 тис. грн на придбання пального для генераторів, які забезпечують роботу нових свердловин. Натомість нововоронцовці вже передали білозірцям 500 кг насіннєвої картоплі голландської селекції, яку самі отримали з Нідерландів, з метою розведення посадкового матеріалу.
І таких доволі результативних прикладів тісної співпраці партнерів по новому проєкту можна навести по кожній громаді.
– Олександре Сергійовичу, це Ви розповіли про плани партнерів. А, можливо, вже є приклади конкретної наданої допомоги?
– Звичайно, є. Зокрема, Розсошанська сільська територіальна громада Хмельницької області виділила Дар’ївській сільській громаді 500 тис. грн з іншої субвенції для проєктування, будівництва, реконструкції, ремонту пошкоджених або знищених закладів освіти, у т. ч. для виготовлення проєктно-кошторисної документації. А ось Пристолична сільська ТГ Київської області виділила Музиківській сільській громаді 634 тис. грн на закупівлю меблів та оргтехніки для КЗ «Центр надання соціальних послуг». Також 16 дітей з Музиківки побували в Пристоличній громаді, де взяли участь у спортивних змаганнях та екскурсіях.
Ми бачимо ефект від такої співпраці. І розуміємо: коли будемо розвивати її, зміцнювати дружбу з партнерами, то зможемо мати ще кращий результат. Саме таку мету ставить і національний проєкт «Пліч-о-пліч: згуртовані громади».
Бесідував Анатолій ЖУПИНА.
