Херсонка Юлія Фисина влітку 2022 року переїхала з родиною з окупованого міста до Одеси. Жінка вирішила розпочати власну справу з нуля. Подала заявку на грант, на отримані від держави кошти закупила обладнання та відкрила свій малий бізнес. Швейна майстерня працює, проте Юлія планує розвиватися, адже є бажання створити в майбутньому творчу студію."Це моє ательє, з нього почалося моє нове життя. Не треба боятися, треба пробувати. Я, за допомогою ДІЇ — гранту від держави, змогла зробити перший крок, відкрити своє ательє. Це не просто робота — це мрія, яка вдалася мені в такі нелегкі часи", — ділиться своїм досвідом Юлія.
Каже, що, як і більшість українців, не повірила, що почалася реальна війна. В той день з родиною були в Херсоні, а по обіді на Антонівському мосту вже йшли бої.
"Все було стрімко. Невизначеність. Страх. Дитина не пішла до школи, а я не вийшла на роботу. На той час працювала в дирекції "Укрпошти", — згадує Юлія.
Юлія Фисина до війни в Олешківському лісі, Херсонщина. Юлія ФисинаНа роботу знову вийшли 28 лютого, бо люди чекали на пенсії. Та Херсон вже був в окупації й кошти у місто не заходили.
"Було складно. Нам допомагав хлібзавод. Як могли, так і підтримували людей. В той час люди до нас йшли з будь-якого питання: що робити й що буде завтра. Люди були налякані. Виходили на мітинги, звичайно, поки це було безпечно", — згадує херсонка.
В окупації, каже Юлія, було дуже важко: "Найважче було розуміння, що в тебе немає прав, ти не маєш права голосу, ти не можеш нікуди звернутися. У нас був випадок, коли зник знайомий, потрапив "на підвал". І ми не могли піти й дізнатися, що з ним трапилося, тому як розуміли, будемо там, де і він. Збоку окупаційної влади діяло правило зброї, нахабства".
Зруйнований та затоплений внаслідок підриву Каховської ГЕС будинок Юлії в Херсоні. Юлія ФисинаЗ Херсона родина виїжджала у серпні 2022 року. У керівництві Укрпошти відбулися зміни: директор перейшов на бік окупантів. Юлія, як і багато інших працівників, відмовилися працювати на окупантів й написали заяви про звільнення.
Херсонка говорить, що в її родині були налаштовані трішки почекати. Були впевнені, що Херсон звільнять. Проте, перебувати в окупованому місті стало страшно, тому і вирішили їхати до Одеси. Планували не надовго, з собою навіть зимових речей не брали. Але, коли Херсон почали постійно обстрілювати, зрозуміли, що залишаються.
"В Одесі нам подобалося завжди, вона трохи схожа з Херсоном. У нас і почуття гумору таке, і все одно, ми південні люди, нам тут подобалося. Спочатку ми не знали, що робити, як рухатися далі. Аж раптом мені потрапило на очі, що можна отримати грант на власну справу. Свою стареньку машинку я не вивезла з Херсона, мені її пізніше передали. Коли я в Дії побачила, думаю, це ж щось взагалі нереальне. Подала заявку, мені передзвонили, підтвердили. За два тижні вже мій бізнес-план затвердили й надали гроші", — розповідає Юлія Фисина.
За її словами, за грантом, вона отримала невелику суму, на яку придбала першу техніку та створила одне робоче місце. Наразі чекає до себе в помічниці в ательє жінку-швачку з Лисичанська. Говорить, що за півтора року роботи майстерні є вже навіть постійні клієнти. Але на цьому жінка не збирається зупинятися, планує вчитися, розвиватися.
Юлія Фисина отримала грантові кошти на відкриття власної справи. Юлія ФисинаНа інший грант придбала вишивальну машину для виготовлення національної вишивки. Каже, має дуже багато ідей та скаржиться, що у добі лише 24 години. З початком власної справи Юлії довелося стикнутися з багатьма питаннями, які раніше не виникали. Це і запуск реклами, податкові нюанси, бухгалтерські моменти.
"Мені на початку не вистачало цих знань, багато тонкощів. Але цього теж не треба боятися. Якщо є питання, треба шукати на нього відповідь. Це зараз доступна інформація. Ну і, звичайно, були свої внутрішні переживання: зможу чи не зможу, чи потрібно мені це. Були різні думки й моїх знайомих, що такий нелегкий час, нащо починати. Я вже з самого початку розуміла, що ми в Європу не будемо їхати. Значить, треба щось робити тут, ось і все", — розповідає підприємиця.
Юлія згадує, що з дитинства мала захоплення шити. Тато шив і вона полюбила це ремесло. Підшивала собі, сестрам, каже, виходило непогано. За освітою херсонка — магістр фінансів, працювала за направленням. У декретній відпустці повернулася до улюбленого заняття – шила собі речі. Неодноразово зверталися подруги.
Щоб удосконалитись, пішла навчатися. Почала приймати замовлення, працювала вдома. Були свої постійні замовники. Через певний час вийшла знову на роботу. Згодом улюблена справа переросла у власний бізнес, а бажання шити – приносить задоволення та можливість трохи абстрагуватися.
"Звичайно, ти не можеш пропустити повз новини, але така медитація проходить на ура", — каже Юлія.
Поділилась херсонка і про плани на майбутнє та розвиток свого бізнесу:
"Я не впевнена, що я хочу саме цех. Скоріше всього, щоб це був бренд саме з перероблення речей. Щось більш творче. Ми багато чого створюємо. Кожна людина повна творчості. Хочу творчу студію зробити. Якщо це більш економічні якісь моменти, то мені б хотілося відкрити фурнітурний відділ. Тому, що не зручно кудись їхати", — каже вона.
Юлія Фисина працює у власному ательє. Юлія ФисинаЮлію переконана, що життя триває попри все, що відбувається навколо, тому вона відмовилась від ідеї відкладеного життя.
"Ми прийняли це поняття — "життя заново". Я знаю, що максимально сплачую податки, цим я теж допомагаю державі. До мене приходять хлопці військові. Там щось ми підшиваємо, перешиваємо, кошти не беремо. Вони ображаються. Так, я кажу, я хочу бути вдячна. Серце болить. Хочеться, щоб відбудувалося все. Я розумію, що не буде так, як було. І того життя ми вже не будемо знати. Того, що ми всі вже, такий неприємний термін, хворі всередині. Ми позитивно налаштовані, що треба тільки про це думати", — поділилася жінка.
Херсонка Юлія Фисина повірила у свої сили й дозволила своїм мріям збутися. Під час війни уміння та бажання шити перетворилося у те, на що, ще не так давно, жінка не наважувалася здійснити, але так хотілося.
Суспільне Херсон