Пересічні росіяни часом досить своєрідно демонструють свою “любов” до херсонських біженців, які переїхали до “скрєпної”, рятуючись від війни. Наприклад, переселенець Іван потрапив у досить цікаву ситуацію. Чоловік був змушений майже рік безплатно працювати на полях під російським містом Ростов. Херсонця майже не годували, а спроби втекти для нього закінчувались звірячими побоями.
Про це повідомляють кореспонденти “IPC-Південь” з посиланням на російські медіа.
“Коли на батьківщині Івана почалися бойові дії, він утік до Росії. Спочатку опинився у Криму, де жив якийсь час у пункті тимчасового розміщення. Там одержав російський паспорт. За кілька місяців Івана та інших біженців перевезли до міста Нижні Серги у Свердловській області. А ще за два місяці Іван вирішив повернутися до Криму.
Добирався до півострова чоловік попутками і таким чином доїхав до Ростова. Вже тут на вокзалі до Івана підійшов до нього “роботодавець”.
Він запевняв, що умови в його робочому будинку відмінні. Обіцяв житло та харчування, а також 500 рублів за день роботи. Так Іван приїхав на хутір Топілін Семикаракорського району. Вдома у Сергія новому працівникові налили ще й випити. А ввечері відвезли до робочого дому”, – розповідають історію херсонського біженця російські журналісти.
Іван сказав, що не задоволений умовами проживання, адже разом з ним в одному бараці розміщувалось ще понад сорок “рабів”. У перший же вечір він хотів залишити “робочий дім”, але був жорстоко побитий своїми новими господарями.
Робочий день розпочинався о 3–4 годині ранку. Замість сніданку давали 50 грамів спирту та пачку цигарок. Раби працювали на полях з баклажанами. За словами Івана, влітку працювати було особливо важко. На обід давали хліб, сало чи дешеву ковбасу. А іноді – 50 грамів горілки. З полів відвозили о шостій вечора.
Таким чином, біженець з Херсона провів у рабстві з літа 2024 до весни 2025 року, поки йому не вдалось влаштувати втечу завдяки російським правозахисникам. Правоохоронці ж допомагати чоловіку відмовились.