47-річний фермер Олексій Кондратюк з села Вавилове Шевченківської сільської громади Миколаївської області з перших тижнів великої війни розміщував і годував російських військових, допомагав їм викрадати і знущатися над АТОвцями. Учасниками підпільного опору, правоохоронцями та мирними людьми з проукраїнськими поглядами. 28 березня 2022 року Кондратюк зміг безперешкодно виїхати з України до Польщі, а потім повернувся до села. 24 березня Снігурівський районний суд виправдав його по обвинуваченню в державній зраді і колабораційній діяльності, визнавши винуватим у пособництві ворогу. Заочний вирок – 11 років тюрми з конфіскацією майна.
Про це повідомляє Центр журналістських розслідувань з посиланням на вирок суду та інші джерела.
За даними ЦЖР, вирок суду отримав Кондратюк Олексій Анатолійович, 20 липня 1977 р. н., уродженець і мешканець села Вавилове. Він директор і засновник фермерського господарства «Капітал», зареєстрованого у Снігурівці.
Орієнтовно 4 березня 2022 року чоловік встановив контакт з представниками Збройних сил РФ, які розмістились на околиці села Вавилове і до 27 березня 2022 року забезпечував їх продуктами, водою, дровами, паливом для військових потреб. Згодом село Вавилове Миколаївського району окупанти «приєднали» до так званого «Снигирёвского района» Херсонської області. Насправді місто Снігурівка відноситься до іншої громади та іншого, Баштанського району Миколаївської області.
Олексій Кондратюк підбурював окупантів змістити законного старосту села Вавилове, отримав повноваження гауляйтера і допомагав загарбникам з їхнім можливим виходом на околиці Миколаєва. Для цього він особисто супроводжував колони російської техніки за кермом власної автівки, показував їм вигідні позиції для розміщення, зокрема, на території господарства «Свобода», показував колишні і діючі позиції ЗСУ.
Кондратюк здавав російським окупантам учасників АТО/ООС, правоохоронців і мирних людей з проукраїнськими поглядами. Потім росіяни цих людей викрадали і жорстоко знущались над ними.
Наприкінці березня 2022 року обвинувачений надав росіянам будівлю місцевого магазину-кафе «Злагода» для розміщення їх особового складу і зберігання боєприпасів.
Одинадцять свідків у суді розповіли деталі скоєних Олексієм Кондратюком злочинів. За словами одного з організаторів місцевої тероборони, Кондратюк приймав загарбників у себе вдома, переконував односельців підтримувати їх, вільно пересувався через ворожі блокпости, за гроші перевозив людей до Херсона, за що отримав від окупантів прізвисько «Танкіст», безперешкодно завозив товари до свого магазину.
28 березня 2022 року Кондратюк безперешкодно виїхав з підконтрольної території України до Польщі, а згодом через Крим повернувся до окупованого села. На початку листопада 2022 року, перед звільненням правобережної Херсонщини і прилеглої частини Миколаївської області Олексій Кондратюк разом із росіянами втік і, за даними СБУ, станом на кінець 2023 року переховувався в Криму.
Частина свідків розповіли, що росіяни незаконно позбавляли їх волі і утримували у підвалі з зав’язаними очима і руками. Під час так званих очних ставок з окупантами і катуваннях був присутній Кондратюк.
За словами свідків, росіяни кидали на підвал і самого Кондратюка, одна згодом відпустили. Сторона захисту намагалась переконати суд, що це могло свідчити про вимушеність дій обвинуваченого під нібито тиском окупантів. Однак суд цьому не повірив.
Один із мешканців Вавилового був свідком того як Олексій Кондратюк завів колону ворожої техніки до села і як він вимагав знайти і віддати ворогу три дизельних автомобілі.
«Кондратюк надавав росіянам адреси односельців. Потім окупанти робили подвірні обходи і шукали «нациків», відбирали у людей автомобілі для особистих потреб», – сказав свідок.
Утім, суд піддав сумніву частину висунутих Кондратюку обвинувачень. Зокрема, він назвав необґрунтованими обвинувачення в колабораційній діяльності за ч. 4 ст. 111-1 КК України і державній зраді за ч. 1 ст. 111 КК України. Суд пояснив це тим, що приміщення магазину-кафе «Злагода», яке Кондратюк надав у користування російських військових і для облаштування там катівні, насправді йому не належало. Він орендував частину будівлі до 27 березня 2022 року, тоді як росіяни використовували її до самого звільнення села в листопаді 2022 року.
«З наявного договору оренди слідує, що Кондратюк не був власником будівлі магазину й не міг розпоряджатися нею. Він міг вчинити інкриміновані йому за ч. 4 ст. 111-1 КК України злочини лише в період з 4 по 27 березня 2022 року, але не пізніше», – йдеться у вироку суду.
У супроводженні Кондратюка російських окупантів до діючих і колишніх позицій ЗСУ суд теж не побачив ознак злочину.
«Сторона обвинувачення не надала доказів того, що вказана Кондратюком інформація про місця розташування позицій ЗСУ та господарства «Свобода» була дійсною або інформацією з обмеженим доступом, що вона не була загальновідомою і що у даній конкретній ситуації вона дійсно могла заподіяти шкоду у державній безпеці України», – вказав суд.
Усі інші скоєні Олексієм Кондратюком злочини суд кваліфікував за ч. 1 ст. 111-2 КК України – пособництво ворогу. Тож саме за нею чоловіку винесли обвинувальний вирок.
Заочний вирок: 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна та позбавленням права обіймати посади в органах влади і посади, пов’язані з наданням публічних послуг протягом 12 років. Вирок ще не набрав законної сили.
У Олексія Кондратюка конфіскують автомобілі Mitsubishi Pajero Sport, Renault Kangoo, ВАЗ 21051, ЛАЗ 695Н, ПАЗ 3205-110, трактор колісний Т150к.
«Це далеко не все майно, яким володіє Кондратюк. У нього є земля, фермерське господарство, будинок, сільгосптехніка. І все це він нажив в Україні. Що цьому ідіоту не вистачало в житті? Ось що ностальгія по Совєтському Союзу робить з такими як він», – сказав ЦЖР один із мешканців Шевченківської сільської громади.
