22 березня на Житомирщині поховали Миколу Гарбара. Під час окупації правобережжя Херсонщини чоловік допомагав ЗСУ, надаючи їм інформацію про місця розташування російських військових.
Про це пише видання ZMINA з посиланням на дружину загиблого Тетяну.
17 серпня 2022 року окупанти викрали Миколу Гарбара з власного будинку в Новокаїрах. Певний час його вважали зниклим безвісти. Через два роки біля саду в селі Милове знайшли його рештки, які ідентифікували за результатами ДНК-експертизи. У загиблого були поламані руки та ноги, проломлений череп, йдеться у статті.
Через постійні російські обстріли родина не мала змоги поховати чоловіка на Херсонщині, томи вирішили зробити це у рідному селі Миколи — Норинську в Житомирській області, пише видання.
"Точну дату смерті я не знаю, але мені сказали обрати її самій, тому я поставила 17 серпня 2022 року – день його викрадення", — сказала Тетяна Гарбар.
Як повідомляє ZMINA, жінка вважає, що до викрадення Миколи причетний староста села Новокаїри Олександр Позднєєв, а також Олександр Осєєв (або Асєєв), які за свідченнями місцевих жителів співпрацювали з окупантами та вказували їм на адреси, де живуть учасники АТО чи їх рідні.
"Мій чоловік не був АТОвцем, він інколи їздив на військові навчання. Асєєв чи Осєєв казав моїй кумі: "Якщо ви не боїтеся мін, то шукайте свого кума в посадці". Він потім кудись утік. Тобто він міг знати, що з ним зробили", — розповіла Тетяна.
Про сміливість Миколи Гарбара також згадали представники Милівської СВА на своїй сторінці у Facebook.
"Гарна людина, чудовий фахівець і справжній патріот України! Єдиний з небагатьох, хто відгукнувся з усього села і з перших днів окупації щоденно брав маскувальний халат мисливця залишивши вдома мобільний телефон, аби не запеленгували, і виходив в степи за село, пробираючись лісосмугами, аби порахувати техніку, позиції ворога та надати інформацію щодо влучань ЗСУ по тих чи інших ворожих позиціях", — написали вони у дописі.
suspilne.media