Постійне і безконтрольне зростання цін на продукти в захопленому Криму стало настільки очевидним, що окупаційні чиновники почали активно імітувати розвʼязання нагальної проблеми. Нещодавно так званий “міністр” сільського господарства Криму Денис Кратюк заявив про наміри збільшити на півострові виробництво курячих яєць, таким чином намагаючись “підвищити продуктову незалежність”.Наскільки реалістичними є амбіції чиновників, а також, що фактично заважає кримським аграріям розвивати цю сферу сільського господарства на окупованих територіях – детально проаналізували “Inжир media”.
Скоро почнуть нестись
Наприкінці минулого року вартість десятка яєць пробила поріг сто рублів (близько 43 гривень), а в деяких регіонах з того часу піднялася ще в півтора раза. Раніше “яєчна” криза вже накривала півострів і тоді ціна сягала двохсот рублів (сотні гривень) за десяток. Мабуть, такі коливання не залишилися без наслідків у настроях місцевих жителів, і окупаційні чиновники поспішили голосно заявити про намір підняти виробництво яєць одразу на п’ятнадцять відсотків.Строки, щоправда, традиційно обговорювати не стали. Лише дали зрозуміти, що вже скоро. “Ведемо діалог із двома-трьома інвесторами, які мають уже свої майданчики для того, щоб поставити курку-несучку”, – заявив “міністр” сільського господарства Криму Денис Кратюк. Формулювання “ведемо діалог” і “з двома-трьома інвесторами” вже змушують засумніватися в наявності та серйозності гіпотетичного діалогу. Але є приводи для сумнівів і суттєвіші.
Де тут “міністри”?
Поставити курку-несучку до Криму – це не розвʼязати питання із виробництвом яєць. Птахів необхідно помістити у спеціально обладнане приміщення. Опалюване, вентильоване і щоб воно було в повній відповідності до довгого, а подекуди зовсім неадекватного, переліку ветеринарних вимог. Потім треба забезпечити за ними догляд, який потребує компетентних у цьому питанні кадрів. Також треба забезпечити кормову базу чи дуже дешеве постачання, що взагалі не про Крим.Але “міністр” про наявність інфраструктури під птахокомплекси чомусь не каже. І про пільги на комуналку для аграріїв – також. Про інноваційні програми залучення нових кадрів у галузь – жодного слова. Про зусилля свого відомства на ниві виробництва кормів – тим паче. Це все має вирішити сам аграрій, якому захочеться виконати план уряду підвищення виробництва яєць на п’ятнадцять відсотків.
А що ж робитимуть кримські чиновники? Ну поговорять з “інвесторами”, щоб вони поставили несучок. Можливо навіть з відстрочкою оплати. Але це не так. Щоправда, нічого не заважає будь-якому фермеру без допомоги “міністра” зайти на “Авіто” і знайти таких “інвесторів”. Навіть програму держпідтримки Денис Кратюк кримським аграріям не обіцяє: “Наразі форми підтримки, які є, є вичерпними. Єдиним варіантом підвищення виробництва курячого яйця на території Криму варто розглядати один або два інвестпроєкти з масштабування того, що вже є”.
Нехай свої яйця масштабує
У місцевих аграріїв імітація роботи голови “міністерства” сільського господарства нічого, крім гіркої іронії, не викликають. “Свої нехай бере і масштабує”, – з досадою коментує амбітні плани Дениса Кратюка колишній працівник зруйнованого російською владою Навчально-дослідного племінного птахівничого заводу імені Фрунзе в Сакському районі – Олександр. На його думку, жоден розсудливий інвестор у Крим заходити не стане. І це точно не через побоювання санкцій.“Якийсь середнячок побоїться сюди потикатися, бо звичаї абсолютно дикі. Відіжмуть об’єкт і не спітніють. Або закошмарять перевірками – СЕС, податкова, природоохоронна прокуратура за скаргами місцевих мешканців. Потім прийде ветнагляд та оголосить “пташиний грип” із ліквідацією поголів’я. Або військові, бо їм тут треба. Великим холдингам це не страшно, але їх турбує логістика. Простіше возити до Криму з материка, доки міст стоїть, ніж думати, як везти корми та забирати продукцію, коли його не стане”, – коротко описує інвестиційну “привабливість” півострова Олександр.
Золоті яйця
Розвʼязати проблему за допомогою місцевих фермерів не вдасться, запевняє Мурат, один з аграріїв Сакського району. Серед причин – жорсткий демпінг ціни як з боку держави, так і великих виробників, які давно на ринку.“Яйця входять у категорію соціально важливих товарів. Відпускна ціна на них на постійному контролі уряду. Попри наявність попиту, ціну ти підняти не можеш, максимум відсотків п’ять-десять від собівартості. У великих фабрик собівартість нижча коштом обладнання, гуртових закупівель і так далі, їх таке становище влаштовує. А для маленьких господарств займатися цим банально невигідно”, – пояснює кримський фермер.
Також він зазначає, що запевнення місцевих чиновників щодо зацікавленості банків кредитувати цю сферу діяльності не відповідає дійсності. Немає жодних пільгових умов отримання позики під виробництво яєць.
“Ось недавно тільки питав у банку, які є для фермерів програми кредитування. Довго рахували-дивилися, вийшло 26 відсотків річних. Ще страховка там космічна. Це золоті яйця повинні кури нести, щоб я міг погасити такі відсотки! Та не те, що кури, жодне сільгоспвиробництво з такою інфляцією не дасть нормального прибутку”, – вважає Мурат.
Але у “міністерстві сільського господарства” своя атмосфера. Там приріст виробництва вже майже настав. “Питання сфери АПК продовжую тримати на особистому контролі”, – заспокоює кримців “міністр” сільського господарства Денис Кратюк.
ipc.org.ua