На основі соціологічних досліджень, проведених з використанням дослідницької онлайн-панелі Херсонської громадиЗвіт за результатами дослідження онлайн-опитування за інтерактивною структурованою анкетою, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам із бази даних (дослідницької онлайн-панелі Херсонської громади).
Загалом з липня 2023 р. до вересня 2024 р. групою дослідників з числа експертів ГО «Херсонське обласне відділення Соціологічної асоціації України» і Нью Імідж Маркетинг Груп на замовлення Фонду громади міста Херсон «Захист» було проведено 32 соціологічних дослідження громадської думки
Загальні висновки та результати
Однією з перших знахідок дослідницького проєкту став феномен єдності Херсонської міської громади. Виявилося, що попри виїзд із міста більш ніж двох третин населення, херсонці продовжують жити в одному інформаційному полі, щоденно переглядати ті самі соцмережі та сайти рідного міста, дотримуватися досить схожої позиції щодо більшості різноманітних питань. Помітні розбіжності у відповідях між тими, хто залишився у Херсоні, і тими, хто виїхав в іншу країну чи в інший регіон України, були скоріше виключенням із цього правила і зафіксовані тільки по деяким пунктам наших опитувань. До цього слід додати також те, що переважна більшість вимушених переселенців декларує готовність повернутися до Херсона, як тільки у місті стане безпечно.
Ризик неповернення довоєнного населення є серйозним викликом для Херсона, оскільки саме люди є головним ресурсом для майбутнього відродження міста. Отже, підживлення емоційного зв’язку мігрантів із Херсоном та підтримка єдності громади є важливою суспільною задачею. Це може бути досягнуто методами дистанційного залучення до громадського життя міста у такий спосіб, щоби навіть із інших регіонів чи країн херсонці могли впливати на суспільні процеси у громаді та висловлювати свою думку. Показово, що самі херсонці максимально підтримують такі ініціативи.
Важливою характеристикою херсонської громади є також міцна міська ідентичність. При цьому локальний патріотизм не протиставляється патріотизму національному, а навпаки органічно із ними поєднується. Власне, гордість за місто і за свою херсонську ідентичність в першу чергу пов’язана саме із «українським незламним Херсоном». Мешканці громади однаково сильно пишаються як тим, що вони є херсонцями, так і тим, що вони є українцями. Інші локальні ідентичності (пов’язані, переважно, із відчуттям приналежності до регіону – Півдня, Херсонської області чи Таврійського краю) не є пріоритетними. Місто Херсон для його громади є набагато більш значимим. Якщо респонденти і схилялися до обласної чи регіональної (неміської) ідентичності, майже завжди це був другий або третій вибір.
Війна та пов’язані із нею випробування також значно піднесли роль волонтерства у громаді. Зараз організації громадянського суспільства є одними з найавторитетніших інституцій Херсона. Херсонці не тільки надзвичайно високо оцінюють роботу волонтерів, але й самі активно долучаються до благодійної діяльності, допомагають іншим чи донатять.
Попри високу стійкість і віру у перемогу, поступово в громаді накопичується втома від війни. Безпосередньо у Херсоні мешканці страждають від обстрілів, за рік значно зросла кількість тих, хто пережив загибель родичів та втрату майна. Стало більше труднощів із працевлаштуванням. Багато хто був змушений змінити роботу на менш оплачувану та престижну. Не оминули проблеми і тих, хто виїхав із Херсона. Хоча, в середньому, вони знаходяться у кращому і матеріальному, і психологічному становищі, ніж ті, що залишилися.
У цілому, більшість херсонців зараз відчувають себе нещасними. Найбільшу тривогу викликає те, що стан респондентів за останній рік має тенденцію до погіршення. Зрештою, психологічна пригніченість відображається і на здоров’ї. Зовсім небагато херсонців можуть назвати себе повністю здоровими.
Психологічна виснаженість проявляться також в тому, що люди почали відписуватися від телеграм-каналів (крім того, що зараз обговорюється небезпека від Телеграму). Можна припустити, що в даному випадку спрацьовує свого роду «запобіжник» для збереження психіки від вигорання. Чимало респондентів переглядають новини із фронту навіть не щоденно, а щогодини – приймаючи все, що відбувається, близько до серця. Попри все, херсонці не втрачають оптимізму та вірять у позитивні зміни: майбутнє у них асоціюється із словами «надія» та «очікування покращення».
Одним із наочних результатів ворожого вторгнення та 8-місячної окупації міста стало те, що переважно російськомовна (до війни) херсонська громада у повсякденному спілкуванні перейшла на українську, принаймні декларує це. Мовна поведінка херсонців стала формою спротиву загарбникам та захисту власної тотожності.
Досить розповсюджена думка, що Херсон майбутнього буде іншим містом – не таким, яким він є зараз чи був до війни. Вочевидь, респонденти по-різному уявляють оновлення Херсона. Кожен наповнює ідею «нового міста» своїм власним змістом, але загалом можна констатувати, що запит на створення нового є набагато сильнішим, ніж на відновлення старого.
Новий День
