
58 річна харків’янка Олена Білуха — волонтерка з 20-річним стажем. Жінка підтримує Збройні сили України, відвідує прифронтові громади. Каже, що Херсон для неї — особливе місто. Воно підкорило її сина, коли він приїхав сюди допомагати місцевим жителям після підриву російськими військами Каховської ГЕС. Це не єдиний зв’язок Олени з Херсонщиною, адже звідси родом її батько.
Свою історію жінка розповіла Суспільному під час одного зі своїх візитів до обласного центру, де вона проводила майстерклас з бісероплетіння та оздоблення свічок у техніці декупаж.
"Як сидіти на місці? Ні, я так не можу. Інколи буває фізично тяжко, бо після ковіду тиск. Але є ліки. У мене подружка — лікар, вона 24/7 на зв'язку. А сидіти на місці — ні, не можна. Треба допомагати. Розумієте, ми спимо відносно спокійного завдяки хлопцям. А хто їм допоможе? Тільки ми", — каже Олена Білуха.
Харків’янка розповіла, що волонтерить вже 20 років. Починала з підтримки учасників Помаранчевої, а потім — Революції Гідності. Після 2014 року допомагає українським військовим.
"Комусь треба їжу відправити, комусь — антитепловізійні плащі, комусь ще щось треба було. Тому ми з подружкою збирали гроші, купували те, що потрібно хлопцям, відправляли, звітували. Якщо не збиралися гроші, то відправляли їх на машини, чи ще на щось таке", — сказала волонтерка.

"Я буду робити адаптивну білизну для воєнного шпиталю. Там для перев'язок все на липучках. Легко відкривається, не треба знімати ні через голову, ні через ноги", — пояснила жінка.

"То приїхала не з пустими руками, а з майстеркласом для діточок. Вчора провела майстерклас з плетіння патріотичного браслетику. Мало було дітей, але всі пішли вже з готовими браслетиками. Сьогодні буде майстерклас по декупажу свічок", — сказала Олена.

"Я брав ложку, нагрівав її і робив кругові рухи. І все. І вийшла така гарна свічка", — сказав 9-річний Андрій Петюренко.
"Мені дуже подобаються такі заходи. Тому що я люблю свічки робити і вони дуже красиві", — розповіла 7-річна Ксенія Нечаєва.

"Ґердани, так само як і силянки, — це наш український спадок. А ось такі прикраси з цитрину, з агату та перлин — це вже більш сучасні прикраси", — пояснила Олена.

"В мене подружка — теж майстриня, котра робить з полімерної глини ось такі прикраси. Вона зробила мені кавунчик херсонський і закрутку харківську — це я так її називаю. Ну, і наш тризуб, і жовто-блакитний шнурок. То я так вирішила, що це мій оберіг, тому завжди його ношу", — сказала волонтерка.
Для неї поєднання херсонських та харківських символів в оберегу невипадкове, адже мати жінки родом з Харківщини, а батько — з Херсонщини. Каже, так як син планує залишатись у Херсоні, то й вона переїде до цього міста.