Після смерті сина жителька Херсона Ірина Прасько знайшла себе у допомозі іншим. Жінка займається волонтерством, а її підопічні називають себе "Ірининою родиною". Люди, які опинились у складних життєвих обставинах, отримують гарячі обіди та гуманітарну допомогу.
Майже пів року кожен ранок херсонки Ірини Прасько починається з розвантаження обідів. Це допомога для 115 людей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Вони називають себе "Іринина родина". Вікторія з донькою Олександрою тут з початку серпня.
"Ми отримуємо обіди, гуманітарну допомогу. Якщо можемо, самі допомагаємо Ірині — щось купуємо, щось приносимо. У пані Ірини було свято для дітей, приїжджав американський заєць, дарував діткам подаруночки, солодощі", — говорить жінка.Коли будинок Володимира Борсука був затоплений через підрив російськими військовими Каховської ГЕС, Ірина запросила його до родини.
"Я стидався сюди приходити, бо думаю, люди тут, може, такі, що їм потрібніше, ніж мені. Коли я прийшов, так сталося, що в цей день потрібна була моя допомога чоловіча. Я тут багато чого такого зробив, що воно нам було дуже не зайве. Мені дуже подобається ця справа, яку вона зробила. Попри те, що так сталося, життя прикувало її до інвалідного візка, але вона не втратила сили в собі, моральні та духовні", — каже чоловік.
Ця родина стала порятунком для неї самої, розповідає Ірина Прасько. Після смерті сина у січні цього року не знала, як жити далі, поки до неї не звернулися за допомогою волонтери з організації "Мирне небо Харкова".
"Вони тут вирішили роздавати обіди. Готовити й роздавати, бо тут нужденні. Думаю, та, звісно, допоможу! І це я як узялася за той телефон — почала дзвонити сусідам, то тим, то тим", — розповіла жінка.
Починали, каже Ірина, з обідів для 30 людей. Тепер намагаються допомагати не лише харчуванням.
"Але ж всі тут, всі списки — там усе-усе є, всі категорії: хто інвалід, хто одинокий, хто вдова з дітками, ну різні. Тому треба й кішку нагодувати, тому треба візочок, тому треба милиці, тому треба ліки... Ну й почала я стукатися в усі двері, щоб допомагати", — каже Ірина.
У цій родині її звуть "мамою Ірою" розповідає жінка. Кожен намагається підтримувати одне одного.
"Бо тут затишно, тут дуже родинна тепла атмосфера. Тут в мене стільки тут тепла і любові, що на всіх вистачає. І вони ж до мене дуже гарно ставляться", — розповіла Ірина.
suspilne.media