«Ми втрачаємо птахів». Саме так розпочав свій допис Станіславський сільський голова Іван Самойленко. Журналісти Кавун.City дізнались, що з птахами на Херсонщині.
«З початком війни та постійними щоденними обстрілами Станіславської громади зникають як види так і поголів'я птахів що проживали у нас постійно та ті птахи що курсують у теплі краї, — пише Іван Самойленко. — На вулицях зникли горобці, шпаки і ластівки, синиці, у скелях не видно стрижів і ракші, на лимані відсутні чайки, зменшилась кількість диких качок. У приватному секторі любителів голубів також значно зменшилась їх кількість і різновид. Практично вже зникли дикі голуби, полетівши у тихіші місця».
За нашими спостереженнями також пташок значно поменшало, принаймні у Херсоні, Білозерці та Станіславі. Втім, не все так погано і на цьому також зауважує пан Іван:
«Сьогодні можна побачити на лимані бакланів і пеліканів, що частково плавають на воді, харчуючись рибою, а переважно перелітають в інші затишніші від вибухів місця. Рибні запаси значно збільшилися разом з різновидом її популяції, яка зкотилася вниз до Дніпровського лиману із Каховського водосховища. Промислова і любительська ловля риби повністю відсутні».
Власне, останнє відбувається через постійні обстріли росіян — перебувати поблизу водойм небезпечно, вилов риби заборонений.
«Рівень води піднятий +12 см відносно 2022 року, течія збільшена у різниці відбору води до Північно-Кримського каналу та Каховського магістрального каналу. Рівень сірководню знизився до мінімуму. Поповнились різновиди водоростей у воді, появились нові види, яких раніше не було, планктон став густішим та чистим від промивання збільшеною течією води», — додає Іван Самойленко.
Зникнення птахів з Херсонщини — закономірність, яку зазначали ще у 2022 році, з початком російської окупації регіону та російських обстрілів.
Зникати птахи стали від самого початку окупації 2022 року
Про невидимих жертв війни — птахів — наші колеги писали також у березні 2024 року (ми посилаємось на копію статті в іншому виданні, бо в оригіналі вона чомусь видалена).Південь України завжди був найцікавішим із погляду орнітології, через нього пролягають два з трьох основних міграційних шляхів птахів, які йдуть через Україну. Також ключову роль для збереження популяції багатьох видів птахів відіграють Азовське та Чорноморське узбережжя. Одні з найбільш вразливих – водно-болотні угіддя, які захищені Рамсарською конвенцією, підписаною 1971 року, вони покликані зберігати ці оселища, як місця гніздування, міграцій та зимівель птахів. Важливість для пернатих всіх цих територій не обмежується кордонами України.
«Херсонщина, особливо південь області – це важлива «пташина» територія. – розповідав тоді орнітолог Костянтин Редінов, який виконує обов'язки директора регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса». – Там, у першу чергу для збереження птахів, і був створений Чорноморський біосферний заповідник, територія якого займає і частину Кінбурнського півострова. І більша частина заповідника зараз опинилася, фактично, на лінії фронту, як і Кінбурнська коса».
І далі, які б пташині осередки не згадував фахівець – все або під окупацією, або в зоні бойових дій. Про окуповані заповідні місця інформація часто відсутня через недоступність територій. Однак, попри всі небезпеки окупації, директор біосферного заповідника «Асканія-Нова» Віктор Шаповал вважає зараз «пташині» проблеми у своїй установі не настільки критичними:
Реклама
«Найбільш масштабний вплив на орнітофауну – в Чорноморському біосферному заповіднику, Національних природних парках «Білобережжя Святослава», «Нижньодніпровський», «Азово-Сиваський», «Джарилгач», «Нижньодніпровський», Регіональному ландшафтному парку «Кінбурнська коса», де відбуваються активні бойові дії або мають місце масштабні пошкодження екосистем загалом. В Асканії об'єктивно ситуація не настільки критична. І пояснення одне – відносна віддаленість від лінії бойового зіткнення та відносна збереженість території...».
Костянтин Редінов тоді назвав найбільш постраждалими Кінбурнську косу та Чорноморський заповідник. Хоча згадує і навчання російських військових на острові Джарилгач, через які сталися пожежі (це одне з 22 найбільш унікальних водно-болотних угідь планети, що охороняються Рамсарською конвенцією); і затоплення Нижньодніпровського національного парку з усіма наслідками, та й у відносно «спокійному» заповіднику «Асканія-Нова», впевнений орнітолог, без турбування птахів не обійшлось.
Нижньодніпровського національного парку з усіма наслідками, та й у відносно «спокійному» заповіднику «Асканія-Нова», впевнений орнітолог, без турбування птахів не обійшлось.
Про втечу степових журавлів з «Асканії-Нова» також писали і наші колеги з «Еко.Району» ще у 2022 році. Іван Русєв, науковий співробітник національного природного парку «Тузлівські лимани», щодня еде спостереження, обходячи парк обраним на цей день маршрутом. Опісля науковець занотовує побачене. Широкомасштабна війна додала сумних штрихів цим нотаткам. Адже Іван Русєв змушений фіксувати не лише красу та унікальність природи лиманів, а й втрати.
«У перші дні великої війни ворожі ракети били по територї нацпарку. Там, де скупчувались червонокнижні птахи, – наприклад, чоботарі. Їх та інших рідкісних пернатих розтрощило. Колоній, які щороку селились у тій місцевості, немає…» – каже науковець.
Нещодавно (у 2022 році) до Тузлівських лиманів почали прилітати степові журавлі – нехарактерний для цих терен вид пернатих. «Утікають сюди з Асканії Нової на Херсонщині», – припускав науковець.
Пташині проблеми в Україні під час війни
Вивчати питання впливу воєнних дій на фауну, в тому числі й на птахів, фахівці (і не лише українські) розпочали з початком воєнних дій на Сході України. Досліджуються ґрунти, мікрофлора, фауна загалом і, звісно, птахи - це вершина айсберга природи. Фактично, через війну, результатом якої є потужне забруднення та руйнування екосистем, Україна стала свого роду полігоном досліджень впливу воєнних дій на природу. На жаль, заповідні куточки війна не оминає. Від початку великої війни Кінбурнська коса окупована, замінована та практично недоступна для досліджень.Костянтин Редінов розповідав у березні 2024-го: вплив воєнних дій на природу можна поділити на фактори безпосереднього впливу (пожежі, турбування (розлякування) птахів, загибель від стрільби, загибель від забруднення оперення паливно-мастильними матеріалами та інше) і фактори відкладеної дії (знищення оселищ, хронічне отруєння тощо), які взаємопов’язані та доповнюють одне одного. Кінбурнська коса дуже постраждала, в першу чергу, від вибухів і пожеж, викликаних воєнними діями. Горять ліси, гайки, соснові насадження.
«По суті, Кінбурнська коса була заліснена соснами десь на 40-45%, плюс відомий Волижин ліс, що належить Чорноморському заповіднику, природні вільхові та дубові гайки. За всі роки, поки коса була заповідною, ми весь час запобігали пожежам. Але з обстрілами почалися і пожежі. Спочатку плавні загорілися, а потім ліси», – розповідає науковець.
Очільник ландшафтного парку наводить статистику, методику якої розробив Євген Касьянов — науковий співробітник Національного природного парку «Білобережжя Святослава» на основі розшифровки космічних знімків. Від початку війни до 6 жовтня 2023 року на території Кінбурнської коси лише в межах Миколаївської області зафіксовано 323 пожежі, які загалом уразили 7214 гектарів. Це десь 59% від загальної площі коси. На Херсонській частині, де розташований Чорноморський заповідник, ситуація практично така сама.
«Там все, по суті, згоріло. Траплялося, одні й ті самі ділянки горіли по кілька разів, -констатує Костянтин Редінов. — Найруйнівніший вплив на птахів мали саме пожежі, які знищили місця гніздування майже 100 видів пернатих. Чимало пожеж сталося в гніздовий період, у тім числі в очеретах, у лісі. Тож птахи, які там гніздилися, або загинули, або було знищене їхнє потомство».
Вибухи не тільки лякають все живе, а й сприяють зміні ґрунтів, продовжує Костянтин Редінов:
«Кожен вибух - це дуже серйозне хімічне забруднення. Змінюється ґрунт, змінюється рослинний покрив, а за рослинним покривом - тваринний покрив, різко скорочуються популяції більшості біологічних видів».
Вибухи та постійні обстріли турбують птахів. Сила вибухів часом досягає 100 дБ, це теж дуже потужний вплив, який не дає птахам ні відпочивати, ні гніздиться. І про ще один малодосліджений, але суттєвий фактор нагадує орнітолог: загибель від стрільби та вибухів. За словами артилеристів, як виліт, так і приліт снаряда супроводжується сильною вибуховою хвилею, і пташки та інші тварини, як і люди, отримують контузію:
«Розповідали, що в зонах бойових дій, і на Херсонщині теж, бігають глухі контужені зайці. Те ж стосується і пташок - падають, як груші з дерева».
Безпосередньо фактів загибелі птахів від пожеж та вибухів зафіксувати не вдалося через недоступність території. Достовірно відомо лише про факт пошкодження гнізда червонокнижного орлана-білохвоста.
Безпосередньо фактів загибелі птахів від пожеж та вибухів зафіксувати не вдалося через недоступність території. Достовірно відомо лише про факт пошкодження гнізда червонокнижного орлана-білохвоста.
Несе загрозу птахам і відсутність контролю за дикими та свійськими хижими тваринами. Не всі люди, тікаючи від бойових дій, мали змогу забрати з собою домашніх улюбленців. А коти є, по суті, мисливцями на дрібних пташок. Крім того, на Кінбурнській косі вовки були постійними мешканцями, а в останні роки ще зросла чисельність шакалів, ці хижаки активно поїдають і птахів, і пташенят.
Впливає на птахів і забруднення: після підриву техніки є витоки небезпечних речовин, які забруднюють атмосферу, ґрунт, воду. Плівка з нафтопродуктів, яка утворюється на воді, може забруднити оперення водоплавних птахів і стати причиною їхньої загибелі.
Фактів полювання російськими військовими на птахів Костянтин Редінов підтвердити не може, однак вони є. Наприкінці січня 2024 року українська зоозахисна організація UAnimals надала докази цих злочинів, поширивши інформацію, що на окупованій Херсонщині російські військові вбивають тварин. Точне місце, де зроблені знімки, визначити неможливо, однак організація наголошує: їх аналіз підтверджує, що локація – то Херсонщина. На додачу в грудні 2022 року окупанти розстріляли червонокнижних птахів на Арабатській стрілці, це кричуще порушення всіх природоохоронних конвенцій та угод.
Не міг не позначитися на птахах і підрив Каховської ГЕС – наслідком було одноразове підтоплення Кінбурнської коси. Рівень води, каже Костянтин Редінов, піднявся не дуже суттєво, притопило прибережну смугу, в тому числі й озера на косі з боку Дніпро-Бузького лиману, і є припущення, що різке підняття рівня води затопило гнізда: в очеретах – чапель, лисок, качок, а на степових ділянках – жайворонків.
«Воєнні дії не дають можливості птахам зупинятися, відпочивати, набирати жирові запаси, щоб далі мігрувати чи зимувати, їх просто розганяють із місць, де вони традиційно зупинялися. І вони шукають інші місця, де тихіше», – підсумовує орнітолог.
Птахи після підриву Каховської ГЕС
Підрив росіянами греблі Каховської ГЕС спричинив велику трагедію — на сьогодні це найбільша антропогенна катастрофа ХХІ сторіччя. Через підрив Каховської ГЕС близько 160 тисяч птахів та понад 20 тисяч диких тварин пинились під загрозою загибелі, повідомляв у червні 2023 року тодішній Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. Під загрозою зникнення опинились птахи, які традиційно гніздились у цих місцях: такі рідкісні види, як чапля жовта, чепура мала, колпиця, кулик-сорока, ремез звичайний тощо. В той же час, низка птахів гніздяться на території, де колись було Каховське водосховище.
Розрахувати збитки щодо птахів важко
Серед інших постає проблема розрахунку збитків щодо шкоди, завданої птахам. У тому ж матеріалі колег, який ми згадували, Костянтин Редінов зауважує: попри необхідність розрахувати обсяги компенсацій / репарацій за завдану шкоду заповідним об'єктам, зібрати фактичні матеріали про вплив воєнних дій на птахів на окупованих територіях неможливо. Щоб підтвердити знищення птахів, потрібно задокументувати факти. А як задокументувати, наприклад, що птахи через турбування відмовились від гніздування та не вивели потомство? Або:
«Як довести, що птахи загинули, бо поїли, наприклад, отруєної рибки? Вони померли, їх поїли шакали, чи вовки – і все, жодних доказів».
Найбільш реальним шляхом орнітолог вважає документування знищення оселищ, особливо на заповідних територіях. Він розповідає, що існують відповідні такси, за якими можна рахувати деякі (далеко не всі) екологічні збитки:
«Якщо, наприклад, згоріли плавні, то є певна такса за гектар. Якщо, ліс згорів, потрібно виміряти діаметр кожного дерева, скласти акти та порахувати збиток. А якщо згоріли мільйони дерев, хто їх порахує, коли? А на птахах збитків не нарахуєш, бо нема в нас інструментів для цього».
Тож, на думку пана Редінова, варто, мабуть, змінювати законодавство й оцінювати не кількість конкретних втрачених рослин чи тварин, а площі знищених біотопів – ділянок, населених певними угрупованнями організмів. Інакше як оцінити втрати заповідника, до якого немає доступу через окупацію або який перебуває на лінії фронту? Бажано, щоб сума компенсації була достатньою для відновлення зруйнованого біотопу. Така практика існує в екологічному законодавстві Європи.
Але, попри складність точно визначити вплив війни на птахів, науковці все одно намагаються проаналізувати стан речей. У еколого-фауністичному довіднику «Птахи Кінбурнської коси», за авторства Костянтина Редінова та Зеновія Петровича, виданому у 2023 році, для кожного з 279 видів птахів зроблений попередній аналіз факторів впливу війни, як от втрата гніздових і кормових біотопів внаслідок пожеж, фактор турбування тощо.
«По суті, ми задокументували стан орнітофауни до початку війни, – розповідає науковець. – На основі нашої книжки потім можна буде порівняти, що було до війни та що сталося з птахами після, кого побільшало, кого поменшало, що взагалі зникло. І тоді можна буде щось говорити більш конкретно».
Доказом у міжнародному суді це видання слугувати не може, вважає Костянтин Редінов, але думає, що зібрана інформація допоможе зробити висновки та вжити заходи для відновлення пташиного різноманіття.
А ще орнітолог вірить, що після війни птахи повернуться додому.«Птахи досить мобільні, швидко реагують на зміни навколишнього середовища. Їх потурбували – вони собі піднялися і полетіли десь у Болгарію, чи на Дунай. А після перемоги вони почнуть повертатися, якщо їм буде де гніздитися та безпечно відпочивати.
Є надія, що після деокупації та розмінування воєнні рани природи загояться, рослинність та тваринний світ поступово відновиться. Плавні досить швидко відновлюються, і орнітолог впевнений, що після війни там птахи знову швидко оселяться. Але стосовно лісів ситуація критична: видовий та кількісний склад птахів, які заселяють лісові біотопи, зміниться – бо лісам, втраченим через пожежі, для відновлення потрібно багато часу. Відбудеться природне відновлення гайків, зокрема й соснових.