Ігор Войтинський загинув 4 вересня під час оборони населеного пункту Бездрик на Сумщині. В останню путь його проводжали у Херсоні.
"Я працював з Ігорем понад 20 років. Ми продавали сільгоспзапчастини. Разом в окупації були, разом і після. Мали мрії на відновлення. Його мобілізували. Свої 50, свій ювілей він відсвяткував в навчальному центрі. І ось його не стало, він був дуже порядною людиною. Старався виконувати свої обов’язки. Шкода, що таких людей більш немає", — каже його друг Андрій Осипенко.
Прощання з бійцем Ігорем Войтинським, Херсон, 11 вересня 2024 рік. Суспільне Херсон
До лав Збройних сил України Ігор Войтинський доєднався у липні 2024 року.
"Він був доброю та чесною людиною. Скільки його знаю, не чув, щоб він кричав на когось", — розповідає друг загиблого Ігор Дмитрик.
У Ігоря Войтинського залишились мати, дружина та син.
Попрощались сьогодні і з військовослужбовцем Леонідом Кайзелем, який загинув 5 вересня 2024 року на Донеччині. У мирний час чоловік виготовляв двері, працював в охороні.
"Був завжди такий дружній, товариський, підтримував завжди. Можна було покластися на нього. Як тільки почалася війна, сказав: "Піду захищати батьківщину". Зразу не вийшло – окупація", — пригадує його родичка Оксана Присяжна.
Прощання з бійцем Леонідом Кайзелем, Херсонщина, 11 вересня 2024 рік. Суспільне Херсон
Загиблому військовослужбовцю було 42 роки. У нього залишились дружина та донька.
Суспільне Херсон