"Все моє життя та діяльність були пов'язані з активностями. Я займалася у великій частині екологією, а саме мене цікавило забруднення річок. Це почалося з дитинства, адже ми жили на березі річки, і мама часто зі мною ходила на берег, розповідала мені про різні річки, океани, екосистеми," — говорить Мирослава.
Цікавість до маминих історій поступово переросла в серйозне захоплення. У 12 років Мирослава прочитала книжку про океани, про їх жителів, та про види, які зникають.
"Мене почало цікавити, чому таке відбувається і що я можу зробити, аби принести якусь користь. Тому я подзвонила своїм друзям, і ми домовилися зробити прибирання у місті. Я документувала все це у відео, і потім воно було опубліковане на сторінці школи у Facebook. Я тоді зрозуміла, що я на правильному шляху, і це варіант для мене зробити внесок для покращення світу," — розповідає дівчина.
Жителька Каховки Херсонської області Мирослава Трофимчук. Мирослава Трофимчук
У 2022 році Мирослава зняла невеликий документальний фільм на п'ять хвилин. Відеоролик під назвою "Global Flow" розповідає про забруднення водойм на прикладі Дніпра в Каховці. Цей проєкт школярка представила на Олімпіаду геніїв, це був міжнародний захід. На національному рівні фільм отримав гран-прі, а на міжнародному конкурсі серед 85 країн посів четверте місце. Школярка разом із учителькою географії та іншими учнями створювали різні проєкти екологічного напрямку. На весну 2022 року запланували зробити еко-квест у Соснах — так місцеві називали ліс у Каховці.
"Такий квест, аби жителі міста могли його проходити і розуміти, як правильно сортувати сміття, як це працює від якихось дрібничок до більш детального впливу, як засмічення, забруднення впливають на самі екосистеми. Ми дуже довго працювали над цим з командою. Але 24 лютого нашу Каховку окупували," — говорить вона.
Того дня, о сьомій ранку, каже дівчина, було видно, як на Каховській ГЕС змінювали український прапор на російський. Через відсутність зв'язку та інтернету онлайн-навчання в школі було призупинено. Батьки прийняли рішення, що потрібно виїжджати з окупації, оскільки дітям потрібна освіта.
Мирослава Трофимчук з однокласниками у гімназії до повномасштабної війни, Каховка. Мирослава Трофимчук
"25 березня ми виїхали з Каховки. Це був дуже непростий шлях, ми проїхали за весь час 40 блокпостів ," — розповідає дівчина.
Після пережитого стресу мати Мирослави вирішила вивезти дітей до Німеччини.
Ми зупинилися в місті Аусбург. Спочатку нас заселяли у табір для біженців, там у великому приміщенні жили майже 200 людей. З часом вже знайшли квартиру для постійного проживання. Я пішла до школи, за пів року вивчила німецьку до рівня В1. І я продовжила свою діяльність в онлайн-форматі: і свої дебатні проєкти, і екологічні, і також проєкти від різних інших громадських організацій," — розповідає Мирослава.
У 2023 році Мирослава дівчина закінчила онлайн українську школу у 2023 році й вирішила не продовжувати навчання в німецькій.
"Мене давно цікавила система навчання у США, починаючи від шкіл та переходячи до університетів. У 2023 році я прийшла в програму Ukraine Global skulars і вирішила взяти собі gap year — академічну паузу, щоб вступити в американські виші," - пояснює дівчина.
Під час проходження цієї програми Мирослава отримала повідомлення від своєї вчительки Наталії Пашковської про можливість знятися у документальному фільмі. Серед умов там значилися і можливість презентувати свій проєкт, і академічна поїздка в США.
"Я зрозуміла, що це момент спробувати себе. Тому я зробила невеличке відео, розказала свою історію. Після цього було ще інтерв'ю, і мені написали через три тижні: "Вітаємо, Мирославо, ви будете однією з героїнь нашого фільму". Нас, героїв фільму, п'ятеро. Я з Каховки, а ще підлітки з Миколаївщини, Харківщини, Запоріжжя та Львова. Ми не були знайомі, бо автори фільму тримали інтригу," — розповідає дівчина.
Мирослава Трофимчук з українським прапором в Америці. Мирослава Трофимчук
Документальний фільм "Ми. Майбутнє" створений благодійним фондом SaveED за підтримки фонду Choose Love та Міністерства освіти та науки України.
"Благодійна організація Save education, або скорочено SaveED, займаються відновленням шкіл на територіях, які дуже постраждали від війни. Фільм — це була така адвокаційна робота, щоб показати за кордоном, чому важливо відбудовувати українську освіту, чому вона така важлива," — пояснює Мирослава Трофимчук.
Перші зйомки Мирослави відбулися в серпні. Цей проєкт — молодіжний екологічний рух з акцентом медійності, щоб розповідати світу про проблему екоциду в Україні.
Мирослава та інші герої документального фільму на афіші стрічки. Мирослава Трофимчук
"Наприклад, говорити про підрив Каховської ГЕС, тому що наслідки цього ми ще будемо спостерігати дуже багато років. Або, наприклад, випалення лісів, яке штучно робить на Херсонщині російська армія", — говорить Мирослава.
Коли дівчина готувалася до другого етапу зйомок у жовтні, в родину прийшла біда.
"Чоловік моєї мами, каховчанин Максим Мацюта, служив у лавах ЗСУ. До початку повномасштабного вторгнення він деякий час перебував у Європі. В нього було спокійне життя, він там працював, мав зручне місце життя. Але коли він почув, що почалось повномасштабне вторгнення, він повернувся і пішов на захист України. А в жовтні нам подзвонили та сказали, що Максим загинув на Донецькому напрямку. Для нас це був шок" - говорить дівчина.
В лютому 2024 року відбулися перші покази фільму в Києві.
"Потім ми поїхали з фільмом у Великобританію. Ми були там 10 днів — у Лондоні, також відвідували Оксфорд, Кембридж, Bishops Stardfard Collage. Це були різні навчальні заклади, де ми показували наш фільм, комунікували зі школярами, зі студентами. Далі відбувся тур по Сполучених Штатах Америки, ми відвідали Нью-Йорк, столицю Вашингтон і Чикаго. Але також це були десятки навчальних закладів. Ще ми відвідали Литву. Було видно, що в людей після перегляду фільму формувалася яскрава думка про Україну та про українську молодь", — каже Мирослава.
В українських школах показ документальної стрічки "Ми. Майбутнє" планують 1 вересня. Мирослава буде долучатися до заходів онлайн, тому що з вересня починає навчання у Noursfestering University.
"Це мій університет, де я буду здобувати ступінь бакалавра. Він розташований у Чикаго. Я там вже була і познайомилася з українською діаспорою, домовилися про подальші покази фільму. Я планую вивчати в університеті журналістику, але з нахилом у міжнародні відносини та екологію. Проте головний напрямок — це журналістика. Там я буду вивчати її чотири роки," — ділиться планами Мирослава.
Дівчина говорить, після закінчення навчання обов'язково повернеться в Україну.
"Я знаю, що моє місце тут, і я хочу розвивати нашу державу і будувати своє життя тут. В Америці дуже класно отримати знання, досвід, тому що там дуже багато можливостей. Але я буду повертатися в Україну і відбудовувати її тут, бути частинкою цього руху відновлення," — каже каховчанка Мирослава Трофимчук.
Суспільне Херсон