В Україні мають намір провести житлову реформу. Вона передбачає масову реновацію будинків, які можуть їй підлягати, а також масове знесення житла, що не підлягає реновації. Завдання ініціаторів реформи - переконати депутатів в ухваленні відповідної законодавчої бази.Такими планами поділилася депутатка Олена Шуляк, яка очолює Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
За словами Шуляк, житлова реформа планувалася в Україні ще до початку повномасштабної війни. Відповідний законопроєкт було зареєстровано в парламенті у грудні 2021 року. Реформаторів не зупинила навіть війна, і у вересні 2022 Рада проголосувала законопроєкт у першому читанні. Однак голосування у другому читанні затягнулося. А тим часом проблема застарілого житла нікуди не поділася.
Так, на сьогодні в Україні налічується 30 380 застарілих будинків. Причому серед них навіть є чимало будинків, які за віком аж ніяк не мали б належати до застарілих - вони зведені у 1990-2010 роках. Однак їх до таких зарахували через погану якість будівництва, що призвело до прискореного занепаду цих споруд.
"Наша мета - провести законопроєкт № 6458 через друге читання до кінця поточного року. Але це залежатиме від того, наскільки успішним буде ухвалення рамкового законопроєкту про основні засади житлової політики, оскільки вони взаємопов'язані", - наголосила Шуляк.
Що передбачає цей законопроєкт
Йдеться про реновацію застарілого житла та можливе знесення будинків, які не підлягають реконструкції. Якщо будинок досить міцний, то його можуть реконструювати з урахуванням сучасних житлових норм.Реновація, зокрема, передбачає такі заходи:
- перепланування будинків (зокрема хрущовок);
- термомодернізацію житла;
- надбудову нових поверхів;
- приведення малоестетичного фасаду до нового вигляду із застосуванням сучасних технологій.
Якщо будинки будуть визнані аварійними і такими, що не підлягають реконструкції, тоді їх зноситимуть і на їхньому місці будуватимуть нові. Крім того, попутно оновлять усі комунікації, які там прокладені.
Тобто в пріоритеті буде реновація застарілого житла, а його знесення - це вже крайній захід, каже Олена Шуляк. За словами депутатки, цей законопроєкт ще проходитиме громадське обговорення і доопрацьовуватиметься з урахуванням громадської думки. Хоча це якось не зовсім узгоджується з тим, що депутати поспішають ухвалити закон уже поточного року.
"Але перше, що потрібно буде зробити, - провести аудит і з'ясувати масштаб проблеми в країні з урахуванням воєнних ризиків, а вже потім, розробляючи механізм, шукати оптимальні стимули і важелі і для залучення приватних інвесторів, і для переконання жителів у доцільності того чи іншого рішення", - уточнила Шуляк.
Які підводні камені може приховувати цей законопроєкт?
Якщо навскидку, то можна виділити такі моменти:- Висновок про аварійність житла може бути до певної міри суб'єктивним. Адже навряд чи в цій сфері є чіткі параметри, які можна виміряти, зважити та помацати. Тож такий висновок може бути зроблений з огляду на вигоду для забудовника, який націлився на ласий шматочок міської землі.
- Застаріле житло, як правило, розташовується в історичних центрах міст, де земля найдорожча. Жити в добре облаштованих квартирах у центрі міста - мрія багатьох не бідних людей. І вони готові платити хорошу ціну за таку можливість. А це означає, що для небагатих власників застарілих хрущовок нашвидкуруч спорудять житло, аналогічне їхньому колишньому, але де-небудь на задвірках великого міста. Їх переселять туди, а центр окупують нувориші.
- Не зрозуміло також, чиїм коштом передбачається "банкет". Адже крім застарілого житла, в Україні зараз є маса будинків, які вже або "знесені" російськими обстрілами, або підлягають знесенню через сильні пошкодження. Тільки на це країні знадобляться мільярдні кошти. Тоді хто ці міфічні інвестори, готові вкластися в реновацію застарілого фонду, про яких говорить депутатка? Найімовірніше припустити, що ними будуть ті самі не бідні наші співгромадяни, яким не терпиться вселитися в нову квартиру у центрі міста. А там, де на кону стоять великі гроші, спроби відстояти інтереси незаможних дуже швидко припиняються. У тому числі і владою.
