Восени 2022 року уряд запустив державну програму “Армія відновлення”, яка долучила тимчасово безробітних до відбудови країни. За виконання суспільно-корисних робіт їм передбачена мінімальна заробітна плата.
Необхідність у такій програмі виникла з двох причин: через проблему безробіття, спричиненого війною, і потребу доброустрою громад, постраждалих від обстрілів та окупації. Про роботу “Армії відновлення” в Херсонській області журналісти “Вгору” поговорили з начальницею відділу регіонального розвитку, інвестицій та проєктної діяльності: Дар'ївської сільської ради Наталією Гридіною.
Щоб громада відновлювалась і розвивалася, потрібні робочі руки
Як розповідає Наталія Гридіна, вона обійняла цю посаду близько року й одразу почала працювати над проєктами з доброустрою громади. На етапі їх втілення виникла потреба залучення людей. Наталія пояснює, що благодійники віддають перевагу тим проєктам, у яких громада бере активну участь і робить свій внесок, який може включати виконані роботи.Для реалізації проєктів із доброустрою громади, розбору завалів та допомоги людям старшого віку, які після окупації складають 50% від усього населення, ми створили "Армію відновлення", – пояснює Наталія.
Наталія розповіла, що з часом склад бригади змінювався: деякі люди звільнялися через переїзд або з інших причин, і на їх місце шукали нових працівників. Загалом, завдяки співпраці відділу регіонального розвитку села з Центром зайнятості, кількість людей, залучених до роботи, збільшилася з 10 до майже 40 осіб.
Варто зазначити, що місцева влада щомісяця звітує про роботу “Армії відновлення” на сторінці Дар’ївської сільської ради у Facebook. На багатьох опублікованих світлинах можна побачити людей за роботою. Вони приймають, розвантажують і видають гуманітарну допомогу, розбирають завали, наводять порядок у громадських місцях, прибирають сміття, косять траву, допомагають по господарству літнім людям і тим, хто має інвалідність, виконують ремонтні роботи та багато іншого.
Від соціальних пралень до місць відпочинку для молоді
Наталія підкреслює позитивні аспекти оплачуваних державою суспільно-корисних робіт:Ми частково ліквідуємо безробіття, і людям не потрібно добиратися до Херсона на роботу – вони працюють за місцем проживання. Це зручно, оскільки немає витрат на дорогу. Ми не лише забезпечуємо людей роботою, але й отримуємо відрахування від їхньої заробітної плати до нашого бюджетуСуспільно-корисні працівники також залучені до роботи чотирьох соціальних пралень, розташованих у Дар’ївці, Федорівці, Інгульці та Лиманцях. Вони ведуть облік мийних засобів, приймають білизну, завантажують її в машини, контролюють процес прання та сушіння, а потім видають власникам випране. Наталія Гридіна пояснює, що такі спеціально навчені працівники необхідні в пральнях, щоб дороге обладнання використовувалося правильно і слугувало довго, не виходячи з ладу за короткий термін.
Туди вже завезли тенісні столи, тренажери, меблі, стільці й пуфи, є настільний футбол, щоб діти могли там гратися, – розповідає Наталія.За її словами вони з колегами прагнуть організовувати нові соціальні послуги на території громади. Стежать за відкритими донорськими проєктами й намагаються отримати фінансування.
Проблеми та потреби “Армії відновлення”
Наталія Гридіна зазначає, що переважна більшість підсобних робітників – це жінки. Їм доводиться працювати на розборі завалів, а це важка фізична праця. Щодо чоловіків, то за словами Наталії, частина їх служить у збройних силах, а ті, хто не служить, часто має проблеми з військово-обліковими документами.
Наталія пояснює, що не всі можуть влаштуватися на суспільно корисні роботи. Востаннє, коли набирали людей, з 15 змогли влаштувати тільки 5.
За її словами, в одного з претендентів було особисте селянське господарство, а отже статусу безробітного він не мав. У другого був пай. Третій був не звільнений. У четвертого були якісь проблеми з паспортом. Ще кілька мали проблеми з військовим обліком.
Ми допомагаємо відновлювати документи, тобто, боремося за кожну кандидатуру, – і додає, – Хотілося, щоб люди, які виконують таку роботу, отримували більшу заробітну плату.Наразі підсобні працівники отримують мінімальну зарплату в розмірі 8000 гривень.
За інформацією наданою Херсонським обласним центром зайнятості, на сьогодні в кожній із 17 деокупованих громад діє своя “Армія відновлення”. В одинадцяти громадах Бериславського і шести громадах Херсонського району з початку року понад 2000 людей допомагали відбудовувати свої населені пункти. Наразі продовжують працювати близько 700 робітників.
Щоб влаштуватися на суспільні роботи, можна звертатися до обласного центру зайнятості, або до сільської ради за місцем проживання. У Дар’ївській громаді, наприклад, людину супроводжують від звернення до працевлаштування:
У відділі регіонального розвитку при сільраді проводиться попереднє опитування – чи звільнена людина, чи не має вона статусу ВПО в іншій області, чи немає в неї особистого селянського господарства.
Щоб шукачеві роботи не треба було їздити до центру зайнятості – всі заяви заповнюють на місці, документи сканують і надсилають до центру зайнятості, де людину ставлять облік, як безробітного і направляють на роботу за місцем проживання.
У своєму населеному пункті люди пишуть заяву про прийом на суспільно корисні роботи, і з ними укладають строковий договір. Сільська рада договір з центром зайнятості укладає на період воєнного стану.
Ганна Щидловська, Вгору
