Росіяни окупували Любимівку на Херсонщині в березні 2022 року та перебували тут сім місяців, доки українські війська не звільнили село. За цей час повністю зруйнували пів сотні будинків і всю інфраструктуру Любимівки.
Однією з найбільш постраждалих будівель стала сільська рада. Росіяни заїжджали в будівлю танком, а ще винесли звідти все: столи, стільці, техніку та сейфи. ШоТам розповідає, як жителі Любимівки об’єдналися, аби відбудувати сільську раду.
53 вщент зруйновані будинки та вдвічі менше жителів села
До повномасштабної війни в селі Любимівка, що на Херсонщині, проживали близько 1 400 людей. За словами старости Віталія Сергійчука, зараз жителів стало вдвічі менше.
Чоловік працює старостою рідного села більше року — від деокупації в жовтні 2023, коли його призначила на посаду обласна військова адміністрація. До того Віталій був фермером, тримав власне господарство.
Чоловік прожив під окупацією шість днів, а потім виїхав зі своїми трьома дітьми, адже хвилювався про їхню безпеку. Повернувся, коли ЗСУ звільнили Любимівку.
Віталій Сергійчук каже, що окупанти пошкодили тут багато будинків і зруйнували всю інфраструктуру. 53 будинки місцевих вони знищили повністю.
Староста Любимівки Віталій Сергійчук розповідає про руйнування села під час окупації. Фото: ШоТам«Після деокупації було дуже багато проблем у громаді: взагалі не було світла, води, все було розграбоване. Ми навіть не знали, з чого починати. Але скоро взялися відновлювати село та шукали волонтерів, які б нам допомогли», — ділиться Віталій.
Насамперед місцеві та волонтери вирішили відновити дороги, аби в село могли довозити гуманітарну допомогу. Благодійники привезли сюди мобільну насосну станцію, біля якої облаштували пункт видачі води.
Росіяни заїжджали в сільську раду танком
Віталій Сергійчук розповідає, що під час окупації сильно пошкодили приміщення сільської ради — потрібно було відновлювати стіни, вікна, двері та перекривати дах.
«Вони повиносили звідси все, що хотіли: комп’ютери, всю техніку. Зламали сейфи, хоч там нічого не було. Тут у нас не залишилося жодного цілого вікна. А ще окупанти заїжджали танком через вхід і переховувалися в приміщенні», — каже Віталій.
Староста села показує, як виглядала будівля сільської ради, в яку росіяни заїжджали танком. Фото: ШоТамСільську раду було важливо відновити, адже люди були у відчаї та не знали, що робити, тому потребували консультацій і послуг від старостату. Приміщення відбудовували переважно люди, які працюють у сільській раді, а також місцеві, які працюють від біржі праці як «Армія відновлення». У Любимівці створили й місцеву пожежну охорону, яка також щодня відбудовує сільську раду.
Спочатку приходили допомагати багато людей. Починали з прибирання — виносили побите скло та сміття. Далі протягом двох місяців відновлювали фасад приміщення, який вдалося відбудувати за кошти місцевого бюджету.
Згодом частина жителів влаштувалася на роботу в сусідніх містах, а на вихідні приїжджає додому, аби ремонтувати свої будинки.
Віталій Сергійчук біля відновленого фасаду сільської ради. Фото: ШоТамТепер відновлюють решту будівлі, долучаючи фінансову підтримку від волонтерів. Саме благодійники з організації «Янголи спасіння» виділили для Любимівки вікна, цемент і частину будівельного матеріалу.
Сільську раду допомагають відновлювати місцеві
Однією з місцевих, яка долучилася до відбудови сільської ради, є Олена Хома. Коли росіяни атакували Любимівку, жінка з молодшим сином ховалася в погребі. Каже, що вже тоді вона знала про постраждалих від обстрілів, тому було дуже страшно. Тоді пошкодили будинки батька та родички жінки.
Олена Хома допомагає відновлювати рідне село та сільську раду. Фото: ШоТамУ березні 2022 року, коли росіяни окупували село, жінка з рідними виїхала з рідного дому й повернулася після деокупації. Олена каже, що допомагала прибирати завали й сміття та відновлювати приміщення сільської ради.
«Ми тут народилися, тому треба було щось робити, щоб відбудувати наше село. Прибирали каміння, завали, виносили сміття та долучалися до толок у парку, біля басейну, аби все виглядало якнайкраще. Зараз я допомагаю з відбудовою сільської ради від біржі праці за трудовим договором і робитиму це доти, доки все не відбудуємо», — стверджує пані Олена.
Ділили одну кімнату з працівниками амбулаторії
Зараз у приміщенні сільської ради працює старостат, бухгалтер місцевого комунального підприємства, а ще діловод, який видає жителям Любимівки довідки. Усі вони з метою безпеки облаштувались у двох найменш пошкоджених кімнатах.
Староста показує приміщення, де зараз працює адміністрація села. Фото: ШоТамПоки відновлювали будівлю, адміністрація старостату працювала в сільській амбулаторії. Вона теж була поруйнована, тому староста та адміністрація ділили один кабінет з медиками. Туди на огляди постійно приходили дорослі та діти, тому це підштовхнуло швидше відбудувати сільську раду.
«Усе, що ми зробили, вдалося завдяки залученості багатьох людей. Зараз для нас не той час, щоб наймати людей, які могли б відбудувати приміщення, адже на це просто немає коштів», — зауважує Віталій Сергійчук.
Відновили басейн і мріють про перукарню
Відбудова Любимівки продовжується й тепер. Зараз село повністю забезпечене електрикою та цілодобовим постачанням води. Також вдалося частково відновити басейн у центрі села.
Віталій Сергійчук показує фото басейну в Любимівці, який став занедбаним під час окупації. Фото: ШоТам«Тут була дуже брудна дощова вода, а довкола повиростали бур’яни та засохли дерева. Тут неможливо було пройти, але дорослі й діти взялися за відновлення басейну: вичерпували брудну воду відрами та мили його», — каже Віталій.
Росіяни вкрали насоси й очисну станцію, тому поки не вдається чистити резервуар. Воду набирають на 10 днів, потім вона зеленіє, і тоді набирають нову.
Віталій розповідає, що громада планує облаштувати в сільській раді приміщення для роботи гуманітарного відділу та комунального підприємства, а ще виділити місце для швидкої допомоги.
Староста показує фото, як місцеві жителі прибирають парк у селі. Фото: ШоТам«Також хочемо відновити в приміщенні сільської ради аптеку, яка тут була до повномасштабної війни. А якщо вдасться відбудувати всі пошкоджені кімнати, то, можливо, навіть створимо тут перукарню. Хочемо відновити повністю все наше село й облаштувати тут гарний парк», — підсумовує Віталій Сергійчук.
Марія Лаврів, ШоТам
