Херсонський апеляційний суд відкрив провадження за апеляційною скаргою прокуратури на вирок Великоолександрівського районного суду Херсонщини Наталії Старостіній. Останнім жінку визнали винною в колабораційній діяльності і повернули все раніше арештоване у неї майно, вирішивши, що воно життєво необхідно їй і її родині.
Про це з посиланням на ухвалу апеляційного суду повідомляє Центр журналістських розслідувань.
Бериславська окружна прокуратура оскаржила вирок Великоолександрівського районного суду від 16 квітня Старостіній Наталії Георгіївні з села Високе Тягинської громади Бериславського району Херсонщини. Тож жінці можуть переглянути покарання.
Як повідомляв ЦЖР, Наталія Старостіна визнана винною в колабораційній діяльності за ч. 2 ст. 111-1 КК України. Вирок суду першої інстанції – позбавлення права обіймати посади в органах влади протягом 10 років без конфіскації майна, за ч.2 ст.111-1 КК України.
Великоолександрівський районний суд не став конфісковувати її майно і повернув їй усе, що арештували у неї раніше – житловий будинок, земельну ділянку площею 0,1755 га, автомобіль Renault Duster 2010 року і мотоцикл Musstang MT125-8 2020 року.
Прокурор наполягав на конфіскації всього цього майна. Однак Наталія Старостіна просила повернути їй арештоване майно. Суд першої інстанції погодився з тим, що транспортні засоби їй потрібні для переміщення по району – без них вони не зможуть у разі необхідності дістатися до лікарні. А якщо у неї конфіскують будинок, то її родині не буде де жити.
Наталія Старостіна працювала діловодом в окупаційній адміністрації села Високе. Вона займалась оформленням і видачею так званої допомоги від загарбників, а також приставок Т2 для перегляду російських телеканалів.
Про те, що Наталія Старостіна була однією з найактивніших колаборанток у селі Високе писали й у місцевих пабліках. Сама вона свою вину визнала і пояснила, що офіційно окупанти її не оформлювали на роботу, хоча зарплату в російських рублях виплачували.
За її словами, вона вимушено пішла працювати на ворога, бо не мала інших джерел доходу і мусила годувати сім’ю, у тому числі неповнолітнього сина. Наталія Старостіна сказала в суді, що вся її робота полягала в наданні односельцям «допомоги» від окупаційної влади.