![](/uploads/posts/2024-03/thumbs/1709928162_bez-men.jpg)
Проводити в Херсоні щорічні фем-інтервенції напередодні Міжнародного жіночого дня вже стало традицією. Перервані війною заходи цьогоріч відновилися, але з метою безпеки 6 та 7 березня провели їх не в Херсоні, а в Одесі. Звичних жіночих маршів не було – лише те, що можна було провести всередині приміщення: виставка, інформаційна сесія, лекції, артакція, організовані за підтримки БО «Інша», ГО «Norma Vitа».
![](https://vgoru.org/storage/images/O4fwfE7CD233UZe5jKlbouJLGjVbJS.webp)
Фем-інтервенція стартувала. Анастасія Біла, Яна Голуб’ятникова, Альбіна Єрмакова.
Якщо здається, що сьогодні жінка здобула для себе всі можливі й неможливі права та преференції, то насправді є чимало випадків, які свідчать про зворотне. І напередодні «свята весни та жіночності», ознакою якого стали букети квітів, активістки БО «Інша» нагадали і про довгий шлях боротьби жінок за свої права, і озвучили проблеми сучасності.
"Що на сьогодні хотілося б змінити? Нормотиповість явища, яке називається часткова суб'єктність, – каже ведуча заходів, артменеджерка БО «Інша» Альбіна Єрмакова. – З одного боку піариться образ жінки ділової, яка тримає на собі весь всесвіт, яка в якомусь соціальному просторі щось вирішує. Але суспільство ще досі очікує від цієї жінки, що вона буде тягнути на собі повний караван обов'язків – отам, за зачиненими дверима, без партнерства чоловіка. Рівність, партнерство, справедливість починаються з того, що ми розподіляємо складнощі, якісь нудні, складні справи, які вимагають багато ресурсів, багато часу". Стартом і окрасою програми став виставковий проєкт «Час зосереджень» — презентація живописних робіт херсонської художниці Яни Голуб’ятникової. Створені в різні роки й не пов’язані між собою полотна органічно «склалися» в єдиний часовий потік – життя жінки від дитинства через зрілість до старості.
![](https://vgoru.org/storage/images/oWj45UCKGLbrUoEPEjkJg4c3MxXaaI.webp)
![](https://vgoru.org/storage/images/8ji4HvYPQlG7Yk1kY7K097cK2iNL8P.webp)
Картина Яни Голуб’ятникової «Kobiety śnieżne»
У лекціях і дискусіях згадали як історію боротьби жінок за свої права, так і історію херсонських жіночих маршів, говорили про гендерну рівність і знакові постаті жіночого руху, і артперсони (лекція до 160-річчя від дня народження родоначальниці наївного мистецтва Серафіни Луї плавно перейшла у розповідь про непростий життєвий і творчий шлях українських художниць наївного мистецтва Марії Примаченко, Катерини Білокур, Поліни Райко).![](https://vgoru.org/storage/images/mNAdsZp2q2oZkhX8YLDat3a60MZYti.webp)
![](https://vgoru.org/storage/images/7Aosa9TEh8owMi4KuJnMe2N9nWteod.webp)
"Або ми йдемо до того світу, коли чоловіки усвідомлюють, що жінки будуть народжувати тільки тоді, коли вони, їхні партнери, будуть брати на себе певні обов'язки – і не 20-15%. Або ми рухаємося у світ, в яких у жінок знову забирають паспорт, освіту, виборче право, суб'єктність. Тоді жінка перетвориться на пів людину, яку будуть використовувати, як використовували до цього багато тисяч років, для забезпечення якихось ресурсів, в тому числі демографічних", – підсумовує Альбіна Єрмакова.
![](https://vgoru.org/storage/images/D6Pltq7rVZXSFoqfgd7UTfiyhvFqGd.webp)
- Одна з найяскравіших представниць українського наївного мистецтва, Поліна Райко, стала сприйматися символом боротьби України проти російської агресії.
- Історія про втілення мрії ще однієї херсонської художниці-наївістки Олени Рибальченко, яка, не маючи спеціальної художньої освіти, не тільки стала художницею, а й отримала звання «Почесна громадянка Херсона».
![](https://vgoru.org/storage/104/conversions/wSRfnHp7DS58IkyDgjnL74YChnxanDMMx2MhGZUEba5DQx3hVdmVVD6ktAgPyteMM4xK0wlvCX0wWMTIvGGxsSWE5niVX6MBNjEp-original.webp)