Родина Грициків із Великоолександрівської громади Бериславського району Херсонської області – підприємці. До повномасштабного вторгнення займалися вирощуванням зернових та олійних культур, тваринництвом, мали торговельні точки з продажу харчів. Мали сільськогосподарську техніку, ангар для зберігання врожаю соняшника та зернових, чималий сарай для худоби, де тримали до 200 свиней.Ми на краю села, тут стоять ангари, сільгосптехніка, били по ангарах. Довкола десь понад 20 прильотів було, – розповідає підприємець.
Коли Владислав з дружиною повернулися, побачили, що все їхнє майно розбите та розграбоване. Зруйновано дах на ангарі, а з ним і сонячні панелі, погоріли господарські споруди й техніка.
Люди з чого тут жили – тільки з молока. У моєї тещі вбило три корови. Прямо на очах, – каже Владислав.
Владислав розповідає:
Ми на свій страх і ризик обходили поля. Йшли, дивились, щоб на касету не наступить. Копали з вуйком удвох. Ну, хтось допомагав. Витягували, чіпляли тракторами. Дуже боялися, що в будь-який момент може підірватися. Однак все зробили. Обсіялися.
Владислав розповідає, що на Дніпропетровщині жив не в місті й займався тваринництвом. Звідти привіз свиноматок, відгодованих свиней і поросят. М’ясо продавав місцевим. Молодняк – 15 голів здав, а собі залишив 4 свиноматки.
За словами Владислава, мало хто в селі тримає худобу. У людей немає чим годувати тварин. Більше ніж 200 гектарів торішнього врожаю озимої пшениці залишилося в полі й пропало. Зерно на паї не давали, тож треба купувати самому. А люди в селі переважно живуть на виплати ВПО, та якось викручуються. Дехто, щоправда, наважується заводити господарство. Але Владислав каже, що нині це дуже важко.
За словами Владислава, його родина поки не отримувала жодних компенсацій від держави. Трохи допомогли благодійні фонди.
Бували одноразові допомоги. На вікна. То на дрова дадуть. Міндобрива трошки дають. Нам із жінкою чотири тонни дали. Але це дрібниці в порівнянні з тим, скільки ми втратили. На полях залишилося не на один десяток, на десятки тисяч доларів, – підсумовує господар.
Життя не закінчується. Щось стараємося робити. Ми звикли без роботи не сидіти. Батьки тут робили все те саме. Тут, можна сказати, вкладено все життя.
Владислав Грицик з врожаєм соняшника
Ганна Щидловська, Вгору
