Незадовго до російської навали подружжя Осерьских вийшло на пенсію та переїхало з Великоолександрівського району Херсонщини до селища Приозерного поблизу обласного центру. Вони відновили батьківський будинок й збиралися жити там із сином. Але ворог зруйнував їхні мрії. Чоловік став інвалідом. Син Денис врятувався дивом. А будинок зазнав руйнувань від ворожих обстрілів і підтоплення після підриву росіянами Каховської ГЕС.Віктор Іванович Осерський працював головою сільради у Великоолександрівському районні, його дружина Наталія Миколаївна – бухгалтеркою. Будинок у Приозерному дістався жінці у спадок від батьків двадцять років тому. Спочатку родина думала його продати, але не зважилася:
Цей будинок з татом, з мамою, власноруч зводили, – пояснює пані Наталія. – Знаю тут кожен камінчик. Згадую, а в мене – мурашки по шкірі. Це – пам’ять, родинне гніздо, оберіг. Батьків вже більше ніж двадцять років немає, але я відчуваю їхню присутність. Це сімейне вогнище.
Наталія Миколаївна Осерська.
Окупанти до нас декілька разів заходили, – розповідає жінка. – Як господарі. І не питали дозволу. Нишпорили скрізь, все відчиняли, телефони перевіряли. Однією своєю присутністю принижували. А ти не можеш нічого зробити. Чоловік дуже переживав. Тиск у нього підіймався. А якось і зовсім зле стало.
Фото з архіву родини.
Один зі снарядів влетів у кімнату, де за мить до цього відпочивав син Денис.
Вибух не лише розтрощив кімнату, а й поруйнував фундамент, по стінах будинку пішли тріщини.
Фото з архіву родини.
Я відпочивав на ліжку, – досі як кошмарний сон згадує той день Денис. – Тут настав час батька до вечері підготувати. Пішов до нього і тільки почав перевдягати, – приліт. Навіть не розумів, що сталося. Прибігли сусіди, почали питати мене, батька, як почуваємося, чи не поранені. А батько на запитання не реагував. Швидка приїхала, батька одразу на ноші, лікар сказав, що його потрібно негайно ушпиталити. Поїхали, але повернулися, – під новий обстріл потрапили. Не приведи Господь знову таке пережити...
Боялися, що його не вивеземо, – пояснює пані Наталія. – Вулицю затопило, а вода швидко підіймалася. Ми з сином у чоботях могли ще пройти. Але як батька врятувати, якщо візок застрягне? Чи подужаємо на руках винести? Але встигли вивезти, візок зміг ще проїхати.
А Віктор Іванович ретельно виконує фізичні вправи, за допомогою яких Денис сподівається відновити здоров’я батька.
Вгору
