Олег — служить у прикордонному загоні Херсона та має позивний “Санта”. У військо пішов у 2017 році за контрактом за профілем фахівець зв’язку. Під час повномасштабного вторгнення РФ, каже довелось освоїти нові сучасні ефективні технології. Тепер він — аеророзвідник. Ми поговорили з Олегом про найжахливіші, на його думку, та найприємніші моменти війни, про навчання військових та що допоможе перемогти українцям.Повномасштабне вторгнення застало Олега на кордоні з тимчасово окупованим Кримом. У зоні відповідальності прикордонного загону, де служить хлопець, були КПВВ "Каланчак" і "Чаплинка". Перші дні, каже, були важкими.
"Дуже важкими. Не було якоїсь ясності, чіткості. А це треба, бо ми військо, ми виконуємо команди. Але команди ще ж треба формувати. Було дуже важко", — згадує "Санта".
Прикордонник з Херсона на псевдо "Санта" йде вулицею міста, 5 січня 2024 року. Фото: Суспільне ХерсонНайжахливіше, що принесла війна на територію України — це смерть та руйнування, говорить військовий.
"Постійний стрес, немає спокою якогось. Ми не можемо просто мирно співіснувати, просто мирно жити. Це дуже тяжко переживати. Тому що час іде, а всі просто хочуть виховувати дітей або онуків. У кожного своє щастя", — каже Олег.
Він, як і кожна людина, має страхи, але намагається їх долати.
"Ми ж мужні козаки. Ми захищаємо своє. Ми нічого не хочемо поганого зробити. Тут просто — сміливі, хоробрі, веселі", — ділиться військовий.
За майже два роки війни, згадує "Санта" були й позитивні моменти. Хлопець народився та виріс у Херсоні, тут здобув освіту. Тому найбільш емоційним для нього, каже, стало звільнення рідного міста, повернення його в Україну.
"Саме в момент звільнення ми були поруч, але не безпосередньо в місті. Я пам'ятаю як вперше сюди приїхав після звільнення, емоції — просто щастя. В це було дуже важко повірити, бо це не так просто вдалося. Коли ти це розумієш, що ти вдома, можеш, умовно кажучи, до себе в домівку повернутися, подивитися як і що — це велика радість. І зараз ми робимо помаленьку. Потроху, потроху, але повертаємо. Звісно, це маленькі перемоги, але і з них можна радіти", — говорить Олег.
"Санта" говорить, що військовим зараз дуже необхідно навчатися, бо і на війні розвиваються нові технології, без освоєння яких важко буде перемогти.
Херсон, прикордонник на псевдо "Санта", 5 січня 2024 року. Фото: Суспільне Херсон"В умовах війни воно все випробовується і вже на практиці виявляються більш ефективні методи. Треба постійно вчитися, вдосконалюватися, якщо ти хочеш перемогти", — каже військовий.
Він вважає, що зараз кожному потрібно усвідомити у якому стані знаходиться наша країна і щось почати робити на своєму напрямку, не бути осторонь.
"Ми, як народ, маємо усвідомлювати в якій ситуації ми зараз знаходимось. І це я вважаю найголовніше. Нам (військовим — ред.) постійно обладнання не вистачає. Воно надходить і від держави, і від волонтерів, але якщо брати у відсотковому відношенні, то можна сказати, що третину — добру третину, це коштом волонтерів. Зараз ми перекваліфікувалися на більш ударні дрони, освоїли наступний рівень. Не тільки розвідкою займаємося, а ще уражаємо цілі противника. А дрони — вони одноразові, як снаряд. Звісно, якби було їх ще більше, то це пришвидшило перемогу", — розповів Олег.
Також кінологиня Олена Петролай із собакою на прізвисько Пан, які брали участь у розмінуванні Херсонщини, перемогли на всеукраїнських кінологічних змаганнях у Рівному. До початку повномасштабної війни Олена разом з військовою вівчаркою несла службу на блокпосту Чонгар.
Суспільне Херсон